Саймон Вайт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайт.

Саймон Вайт (англ. Simon David Manton White; нар. 30 вересня 1951(19510930), Ашфорд, Велика Британія) — британський та американський астрофізик. Один з чотирьох директорів Інституту астрофізики Макса Планка (з 1994).

Саймон Вайт
Народився	30 вересня 1951(1951-09-30)[1] (73 роки)  Ешфорд[d], Кент[d], Кент, Англія, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater	Кембриджський коледж Ісусаd Торонтський університет Кембриджський університет[2]
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Університет Каліфорнії (Берклі) Університет Аризони Інститут астрофізики імені Макса Планка[3]
Науковий керівник	Donald Lynden-Belld
Аспіранти, докторанти	Ганс-Вальтер Рікс Amina Helmid[2] Joshua E. Barnesd[2] Фолькер Шпрінгель[2] Debora Šijačkid[2] Henrik Junklewitzd Jens Jasched
Членство	Леопольдина[4] Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Європейська академія[5] Китайська академія наук
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Медаль і премія Макса Борна (2010) премія Грубера з космології (2011) премія Гелени Ворнер з астрономії (1986) премія Денні Гайнемана з астрофізики (2005) дослідницька премія Макса Планка (2000) The Shaw Prize in Astronomyd (2017) Thomson Reuters Citation Laureates (2020) премія Дірка Брауера (2007)
Особ. сторінка	mpa-garching.mpg.de/~swhite
Саймон Вайт у Вікісховищі

Біографія

Навчався математики в Кембриджському коледжі Ісуса (де здобув ступінь бакалавра мистецтв в 1972 році) і астрономії — в Торонтському університеті (де здобув ступінь магістра наук в 1974 році). В 1977 році в кембридзькому університеті захистив докторську дисертацію з астрономії (під орудою Дональд Лінден-Белла).

• 1977 1978 рр. іменний фелло кафедри астрономії Каліфорнійського університету в Берклі.
• 1978 —80 рр. дослідник коледжу Черчилля кембридзького університету.
• 1980 — 84 рр. старший фелло лабораторії космічних наук Каліфорнійського університету в Берклі.
• 1984 — 1991 рр. співробітник факультету астрономії університету Аризони, з 1987 р професор, також в 1992 р
• 1991 р повернувся в Кембридж, де викладав до 1994 року.
• 1992-1994 рр. директор Європейської асоціації астрономічних досліджень.
• 1994 року науковий член Товариства Макса Планка і директор його Інституту астрофізики.

Нагороди та визнання

• 1986: премія Гелени Ворнер з астрономії;
• 1992 — сьогодення: редактор Monthly Notices of the Royal Astronomical Society;
• 1997: член Лондонського королівського товариства;
• 2000: премія Макса Планка;
• 2005: премія Денні Гайнемана з астрофізики;
• 2005: член Леопольдини;
• 2006: золота медаль Королівського астрономічного товариства;
• 2007: почесний доктор Даремського університеу;
• 2007: член Національної академії наук США;
• 2008: премія Дірка Брауера від Американського астрономічного товариства;
• 2008: європейська премія Латсіса;
• 2009: член Європейської академії;
• 2010: медаль і премія Макса Борна;
• 2011: премія Грубера з космології^[6];
• 2015: іноземний член Китайської академії наук^[7];
• 2017: премія Шао з астрономії^[8];
• 2020: Clarivate Citation Laureates^[9];