Салонікський метрополітен

Сало́нікський метрополітен або Солу́нське метро (грец. Μετρό Θεσσαλονίκης, болг. і мак. Солунско метро) — метрополітен міста Салоніки. Має одну лінію з 13 станціями; друга лінія та ще 5 станцій, що будуються, мають бути введені в експлуатацію наприкінці 2025 року. Це повністю автоматизована система без водіїв, перша система такого роду в Греції, і експлуатується франко-італійською компанією.

Салонікський метрополітен
Опис
Країна	Греція
Місто	Салоніки
Дата відкриття	2020
Сайт	thessmetro.gr
Власник	Elliniko Metrod
Оператор	Thessaloniki Metro Automaticd
Маршрутна мережа
Кількість ліній	заплановані 3
Кількість станцій	13 [1]
Довжина мережі	9,6 км (1 гілка)
Ширина колії	європейська колія
Електрифікація	постійний струм, 750 Вd
Схема маршрутів
Салонікський метрополітен у Вікісховищі

Сполучає залізничний вокзал Салоніки із передмістям Неа-Ельветія. Вартість мегапроекту оцінюється в 3 мільярди євро, включно з 600 мільйонів євро у вигляді майбутніх виплат відсотків. Проект в основному фінансується за рахунок кредитів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР), а також коштів уряду Греції. Будівництвом греко-італійського консорціуму керувало Elliniko Metro^[en], грецька державна компанія, яка контролювала будівництво афінського метро та афінського трамвая.

Запропонована в 1910-х роках і вперше серйозно запланована в 1980-х роках, будівництво розпочато у 2006 році, а розширення Каламарії у 2013 році. Мережа, що будується, складається з 18 станцій і 14,4 км (8,9 миль) тунелів. Після багатьох років затримок через археологічні відкриття та фінансову кризу в Греції першу лінію відкрито 30 листопада 2024 року. ^[2]

Історія

Ідея розпочати будівництво метрополітену в Салоніках належить тодішньому номарху Салонік Константіносу Піларіносу. Ще 1976 року він вніс до бюджету статтю відносно метро Салоник. Будівництво велося з 1986 по 1989 роки в період перебування на посту мера Салонік Сотіріса Кувеласа. На час будівництва рух міського та автотранспорту було обмежено центральною вулицею Егнатія, оскільки будівництво тунелю велося відкритим способом із монтажем металевих конструкцій і балок. Будівництво призвело до структурних змін у ґрунтах і скупчення води в основі Університету Аристотеля, хоча головною перешкодою для продовження будівництва були численні археологічні знахідки, історична оцінка яких потребує тривалого часу та фінансів і навіть на сучасному етапі значно гальмує просування робіт^[3]. Зрештою на більше ніж 15 років будівництво було зупинене та водночас вирішено, що деякі станції, як і в Афінах, являтимуть собою підземні археологічні музеї^[4].

Новий етап будівництва розпочався 2006 року. Проект включає будівництво тунелю загальною протяжністю 9,6 км із 13 станціями. Бюджет проекту 1,1 млрд євро, який частково фінансується Європейським інвестиційним банком^[5]. Салонікський метрополітен схожий за конструкцією до Копенгагенського та Доклендского легкого метро в Лондоні. Буде прокладено 2 незалежних тунелі для кожного напрямку, якими рухатимуться 18 автоматичних безкеровних (без машиністів) поїздів виробництва компанії AnsaldoBreda. Для додаткової безпеки пасажирів на кожній станції буде встановлено скляна стіна на краю платформи, в яких автоматично відкриватимуться двері.

Лінія 1

Тунель ліні 1 Салонікського метрополітену, березень 2010 року

На споруджуваній лінії 1 заплановане відкриття 13 станцій, які сполучать залізничний вокзал Салоніки із передмістям Неа-Ельветія:

• Неос Сідіродромікос Статмос (Νέος Σιδηροδρομικός Σταθμός)
• Дімократіас (Δημοκρατίας)
• Венізелу (Βενιζέλου)
• Ая-Софія (Αγία Σοφία)
• Сінтрівані (Σιντριβάνι)
• Панепістиміо (Πανεπιστήμιο)
• Папафі (Παπάφη)
• Евкліді (Ευκλείδη)
• Флемінг (Φλέμιγκ)
• Аналіпсеос (Αναλήψεως)
• Патрікіу (Πατρικίου)
• Вулгарі (Βούλγαρη)
• Неа-Ельветія (Νέα Ελβετία)

Розширення

Лінія 2

Будівельний майданчик Салонікського метрополітену, березень 2010 року

Після запуску лінії 1 планується розширення метрополітену 2 гілками: на південь — до Каламарії, і на північ — до муніципалітету Ставруполі. Загальна протяжність розширення становитиме 10,8 км з 10 додатковими станціями. Можливе також розширення Салонікського метрополітену на заді до муніципалітету Елефтеріо-Корделіо, для цього необхідне додаткове розширення на 5 км і 5 станції, а також до міжнародного аеропорту «Македонія», що потребує розширення на 4,8 км і 5 станції.

• розширення у напрямі Каламарії, від станції «Патрікіу» лінії 1^[6]:
  • Номархія (Νομαρχία)
  • Каламарія (Καλαμαριά)
  • Арецу (Αρετσού)
  • Неа-Кріні (Νέα Κρήνη)
  • Мікра (Μίκρα)
  • Міжнародний аеропорт «Македонія» (лінія 3)

• розширення у напрямі Ставруполі, від станції Дімократіас лінії 1^[6]:
  • Неаполі (Νεάπολη)
  • Павлу-Мела (Παύλου Μελά)
  • Ставруполі (Σταυρούπολη)
  • Поліхні (Πολίχνη)
  • Ефкарпія (Ευκαρπία)

Лінія 3

Існує також перспективний план розширення метрополітену у напрямку міста Евосмос, для чого необхідне спорудження 4 станцій^[6]:

• Абелокіпі (Αμπελόκηποι)
• Менемені (Μενεμένη)
• Евосмос (Εύοσμος)
• Схолес (Σχολές)