Саліхов Кев Мінуллінович

Кев Мінуллінович Саліхов (нар. 3 листопада 1936) — доктор фізико-математичних наук, професор, академік РАН, провідний фахівець в галузі вивчення динаміки спінових систем у парамагнетиках, томографії, нанолітографії, Директор Казанського фізико-технічного інституту ім. Є. К. Завойського^[ru] і заступник голови Казанського наукового центру Російської Академії наук, віце-президент Академії наук Республіки Татарстан.

Саліхов Кев Мінуллінович
Народився	3 листопада 1936(1936-11-03) (88 років)  Белебеєвський район, Башкортостан
Місце проживання	Lesgaft Street, Kazand, Казань[1]
Країна	Росія  СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Казанський державний університет
Заклад	Казанський державний університет
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	Російська академія наук Commission on Pseudoscienced
Нагороди
Саліхов Кев Мінуллінович у Вікісховищі

Біографія

Народився 3 листопада 1936 року.

У 1959 році закінчив фізичний факультет Казанського державного університету ім. В. І. Ульянова-Леніна.

З 1959 по 1962 роки навчався в аспірантурі Інституту високомолекулярних сполук АН СРСР^[ru].

З 1963 по 1988 роки працював науковим співробітником Інституту хімічної кінетики і горіння Сибірського відділення АН СРСР.

З 1968 по 1988 роки — доцент, професор кафедри загальної і теоретичної фізики Новосибірського державного університету.

З 1989 року — завідувач кафедри хімічної фізики Казанського державного університету ім. В. І. Ульянова-Леніна.

З 1988 року — директор Казанського фізико-технічного інституту ім. Є. К. Завойського.

Володіє англійською та німецькою мовами.

Одружений, двоє дітей.

Бібліографія

• Салихов К. М., Семёнов А. Г., Цветков Ю. Д. Электронное спиновое эхо и его применение. — М.: Наука, 1976.
• Замараев К. И., Молин Ю. Н., Салихов К. М. Спиновый обмен. — М.: Наука, 1977.
• Бучаченко А. Л., Сагдеев Р. З., Салихов К. М. Магнитные и спиновые эффекты в химических реакциях. — Новосибирск: Наука, 1978.
• Салихов К. М. 10 лекций по спиновой химии. — 2000.

Нагороди

• лауреат Ленінської премії в галузі науки і техніки (1986), заслужений діяч науки Російської Федерації (1995)^[2],
• золота медаль Міжнародного товариства ЕПР,
• орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2007)^[3],
• орден «Знак Пошани»,
• звання «Знаменитий вчений наукового центру РІКЕН» (Японія),
• лауреат Державної премії Республіки Татарстан в галузі науки і техніки,
• лауреат міжнародної премії фонду Александра фон Гумбольдта (Німеччина),
• лауреат міжнародної премії ім. Е. К. Завойского
• лауреат Брукерівської премії Королівського хімічного товариства Великої Британії (2012)^[4].