Санкт-Петербург-Головний

Санкт-Петербург-Головний (рос. Санкт-Петербург-Главный) — залізнична станція Жовтневої залізниці Російських залізниць^[2][3] у Санкт-Петербурзі, Росія.

Санкт-Петербург-Головний Головний хід Санкт-Петербург — Москва Жовтнева залізниця залізничний вокзал, пам’ятка архітектури
Московський вокзал Санкт-Петербурга
Розташування
Розташування	Росія
Адреса	м. Санкт-Петербург, Невський проспект, 85
Координати	59°55′43″ пн. ш. 30°21′45″ сх. д.
Структура
Лінія(ї)	Санкт-Петербург — Москва
Платформ	7
Тип платформ	бічна та острівні
Колій	14
Час роботи	цілодобово
Послуги
Транспортні	Вихід до станцій метро: «Площа Повстання» «Маяковська»
Супутні
Історія
Відкрито	1847 (178 років)
Електрифіковано	1960 (=3 кВ)
Колишні назви	Санкт-Петербург (первинна назва), Миколаївський вокзал (1852—1923), Петроград-1 (1914—1923), Жовтневий вокзал (1923—1930), Ленінград-Пасажирський (1924—1930), Ленінград-Пасажирський-Московський (1930—1991)[1]
Будівля
Стиль	конструктивізм
Інша інформація
Власник	Жовтнева залізниця
Оператор	Російські залізниці
Вебсайт	moskovsky-vokzal.ru
Код ЄМР (АСУЗТ)	031812
Код Експрес-3	2004001
Мапа
Санкт-Петербург-Головний на Вікісховищі

п о р Залізниця Санкт-Петербург — Москва

Легенда 0,20 Санкт-Петербург-Головний 3,00 Санкт-Петербург-Товарний-Московський 4,28 Пост 5 км 10,62 Обухово СПбКАД 24,56 Колпіно Санкт-Петербург Ленінградська область 40,16 Сабліно до станції Шапки 52,53 Тосно 62,79 Ушаки 72,38 Рябово 72,38 Любань Ленінградська область Новгородська область 109,34 Торфяне до станції Волховстрой I 117,82 Чудово-Московське до станції Новгород-на-Волхові 141,14 Гряди 151,56 Велика Вішера 161,71 Мала Вішера 180,91 Бурга 188,78 Мстинський Міст Вереб'є р. Вереб'є Оксочі 215,17 Торбино 230,88 Боровенка до станції Неболчі 249,02 Окуловка до станції Боровичі 268,71 Угловка Новгородська область Тверська область 287,5 Лікошино 296,22 Алешинка 304,92 Березайка до станції Псков 319,43 Бологе-Московське до Великих Лук, Ярославля-Головного 326,24 Бушевець 333,4 Бочановка 345,32 Академічна 355,48 Леонтьєво 364,2 Вишній Волочок 370,53 Єлізаровка 379,89 Осеченка 397,83 Спірово 418,58 Калашниково 436,56 Лихославль — Парк — Шлюз до станції Торжок 441,18 Лихославль 441,18 Крючково 473,3 Брянцево колишня гілка до Василевський Мох 477,97 Дорошиха 482,95 Твер M10 517,17 Редкіно Іваньковське водосховище 531,00 Завидово Тверська область Московська область відгалуження до Конаково ГРЕС колишнє відгалуження на Туркмен 544,73 Решетниково колишнє відгалуження на Високовськ 560,60 Клин 584,92 Підсонячна 598,28 Поварово I  Велике кільце Московської залізниці  Московська область Москва (ЗелАО) Крюково-Вантажне 611,18 Крюково Москва (ЗелАО) Московська область 619,73 Сходня Московська область Москва (Молжаниновський район) M10 Москва (Молжаниновський район) Московська область 631,17 Хімки Канал імені Москви МКАД Московська область Москва 635,82 Ховрино відгалуження на Лихобори Мале кільце МЗ Петровсько-Розумовське Останкіно відгалуження на Москва-Ризька 646,61 Москва-Товарна відгалуження на Ніколаєвка відгалуження на Москва-Ризька 649,45 Москва-Пасажирська

Історія

Будівля зведена в 1847–1851 роках за проєктом архітектора К. А. Тона, за участю Р. А. Желязевича, є «близнюком» побудованого ним же Ленінградського вокзалу у Москві^[4].

Першим начальником вокзалу став Микола Миклуха. Його квартира знаходилася в самому приміщенні вокзалу, крім того, тут розташовувалися контори службовців Московського вокзалу, управління залізниці, житлові квартири службовців, імператорські приміщення.

У 1868 році, через значне збільшення пасажиропотоку, була розпочата реконструкція Миколаївського вокзалу — добудований двоповерховий флігель для прийому багажу, праве крило будівлі з'єднали з царськими покоями.

У 1898 році з боку Ліговського проспекту побудована цегляна будівля відділення Миколаївської залізниці.

• Історичні світлини
• 
• 
• 
• 

У 1912 році оголошено конкурс на проєкт нової будівлі Миколаївського вокзалу. З'являлися нові технічні пристрої, що вимагали нових приміщень, стара будівля не могла їх забезпечити. Серед тих, хто брав участь у конкурсі були В. А. Щуко, В. А. Фомін, Ф. В. Лідваль. Складність рішення полягала в тому, що новий вокзал можна було розширити тільки в бік колій, Знам'янська площа до того часу вже була сформована. Схвалення отримав проєкт С. А. Щуко. Було розпочато будівництво корпусу прибуття, що мав стати лівим крилом нової будівлі. З початком Першої світової війни будівництво було припинено, стара будівля уникнула знесення.

У 1923 році, з перейменуванням Миколаївської залізниці на Жовтневу, таку саму назву отримав і вокзал, проте вже у 1930 році вокзал отримав назву Московський.

10 червня 1931 року від Московського вокзалу вирушив перший фірмовий поїзд «Червона стріла». У 1962 році, одночасно з електрифікацією руху, в будівлі вокзалу були зроблені підземні переходи з виходом у місто і на станцію «Площа Повстання».

Наприкінці 1950-х років за проєктом архітектора В. І. Кузнєцова будівлю Московського вокзалу реконструювали і розширили. До її правого крила з боку Лігівського проспекту прибудували новий флігель з другим вестибюлем станції «Площа Повстання».

3 листопада 1967 року відкрита станція Невсько-Василеострівської лінії «Маяковська», яка є пересадковим вузлом зі станцією «Площа Повстання». У 1967 році був відкритий новий світловий зал (за проєктом В. І. Кузнєцова), що збільшило площу вокзалу на 2700 м². Всередині залу встановили пам'ятник Леніну роботи скульптора Л. А. Меса. У 1976 році майданчик між перонами та світловим залом перекрили алюмінієвим навісом.

Бюст Петра I

У 1993 році бюст Леніна в залі прибуття замінено на бюст Петра I роботи А. С. Чаркіна та С. С. Оленева.

На початку 2000-х років вокзал був відреставрований і оснащений автоматизованою системою контролю оплати проїзду пасажирами приміських поїздів^[5].

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
•