Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Санґушки
литовсько-руський шляхетський рід З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Санґу́шки — українсько-литовський князівський магнатський рід гербу Погоня. Походив від князя Санґушка (від його імені пішла назва роду), ймовірного сина князя Федора Ольгердовича[2] (брат Владислава Ягайла), внука великого князя литовського Ольгерда, правнука великого князя литовського Гедиміна. З XV століття рід мав великі маєтності на Волині, а також на Поділлі, Брацлавщині та Малопольщі (Любартів, Тарнів) і посідав різні державні уряди у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій. Сангушки були православними, але згодом перейшли на унію або католицизм латинського обряду.
На зламі 15 та 16 століть рід розділився на дві головні лінії:
- лінія коширська (також несухоїзько-каширська, пол. «Sanguszkowie-Koszyrscy») — започаткована Михайлом, згасла у 1653 році;
- лінія ковельська (пол. «Sanguszkowie-Kowelscy») — започаткована Олександром, далі існує.
Remove ads
Представники роду
- Санґушко Федорович, син Федора Ольгердовича (за іншою версією — Федора Любартовича) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського. Князь ратненський і каширський (1433—1455).
- Олександр Санґушкович (пом. бл. 1491) — староста володимирський, родоначальник Коширської гілки.
- Михайло (пом. до 1501)
- Андрій Михайлович Санґушко (пом. 1560), онук Олександра — староста луцький у 16 ст.;
- Олександр — маршалок господарський, дружини — княжни Ганна Полубинська, Анастасія Жилінська
- Лев Олександрович (бл.1536—1571[3])
- Григорій — каштелян брацлавський (1598)
- Адам Олександр, син Григорія — воєвода волинський, каштелян київський, у 1636 робив заходи для з'єднання Української Православної Церкви з Католицькою і був посередником між папою Урбаном VIII і митрополитом Петром Могилою.
- Григорій — каштелян брацлавський (1598)
- Лев Олександрович (бл.1536—1571[3])
- Олександр — маршалок господарський, дружини — княжни Ганна Полубинська, Анастасія Жилінська
- Андрій Михайлович Санґушко (пом. 1560), онук Олександра — староста луцький у 16 ст.;
- Андрій (†1534) — син Олександра, староста володимирський, маршалок волинський у 15 ст.
- Роман (†1517) — староста вінницький, брацлавський, звенигородський
- Федір († 1547), староста вінницький і брацлавський, згодом володимирський, маршалок волинський, боровся проти татар
- Роман (1537-71), онук Олександра, брат Дмитрія, гетьман польний литовський (з 1567), відомий подвигами проти татар і Москви, противник литовсько-польської унії, яку однак мусів підписати на Люблінському сеймі (1569)
- Федора — дружина Петра Загоровського
- Федір (†1591)
- Олександра — дружина князя Януша Янушовича Заславського
- Федора — дружина Станіслава Радзимінського, князя Олександра Пронського, Анджея Лещинського
- Дмитро, староста черкаський (бл. 1530 — 54), брав участь у битвах з татарами, одружений з Гальшкою Острозькою
- Михайло (пом. до 1501)
- Михайло Санґушкович (пом. бл. 1511) — дідич Ковеля, родоначальник Ковельської гілки, дружина — Анна
- Іван Михайлович (Януш, пом.бл. 1516), дружина — Настасія Олізаровичівна, потім дружина князя Івана Вишневецького
- Василь Михайлович — державець свісловецький, дружина — Анна (ймов., Скорутянка), Софія Лозка-Боговитинівна
- Григорій Васильович, дружина — Анастасія Горностай
- Андрій Григорович (†1591), дружина — Софія Сапіга
- Семен Самійло Андрійович (†1638) — вітебський воєвода, дружина — Анна Завішанка, Олена Корвін-Госевська
- Єронім — смоленський єпископ РКЦ
- Іван Владислав, дружина — Анна Радзивілл (†1659)
- Єронім — староста суразький, дружина — Констанція Сапіга
- Павло Карл — (1680—1750), литовський придвоний, гетьман великий литовський
- Януш Олександр (*1712 — †1775) — князь, 7-й Острозький ординат, маршалок надвірний литовський (1750–1760), мечник великий литовський від 1735
- Юзеф Паулін (1740–1781), Великий маршалок литовський (з 1768 року), князь, кременецький і черкаський староста
- Ієронім Януш (1743–1812), князь, староста черкаський і казимирський, мечник великий литовський з 1775 року, воєвода волинський з (1775)
- Євстафій Еразм (1768—1844), віце-бригадир «кавалерії народової» 1792, учасник Війни 1812 року на боці Франції (генерал), великий дідич і промисловець (суконні фабрики та ін. підприємства на Волині й Київщині)
- Роман Адам (1800—1881), син Євстафія, польський офіцер, учасник повстання 1831, засланець, пізніше повернувся до Славути, власник численних пром. підприємств (зокрема цукроварень)
- Владислав Єронім (1803—1870[4])
- Евстахій Станіслав (1842—1903[5]) — галицький політичний діяч консервативного напряму, маршалок Галицького сейму (1885-95), намісник Галичини (1895-98).
- Роман Владислав Станіслав Антоній (1901—1984[6])
- Пйотр Антоній Самуель (1937—1989)
- Павло Францишек Роман (*1973) — єдиний живий представник роду по чоловічій лінії.
- Пйотр Антоній Самуель (1937—1989)
- Роман Владислав Станіслав Антоній (1901—1984[6])
- Євстафій Еразм (1768—1844), віце-бригадир «кавалерії народової» 1792, учасник Війни 1812 року на боці Франції (генерал), великий дідич і промисловець (суконні фабрики та ін. підприємства на Волині й Київщині)
- Павло Карл — (1680—1750), литовський придвоний, гетьман великий литовський
- Єронім — староста суразький, дружина — Констанція Сапіга
- Семен Самійло Андрійович (†1638) — вітебський воєвода, дружина — Анна Завішанка, Олена Корвін-Госевська
- Андрій Григорович (†1591), дружина — Софія Сапіга
- Григорій Васильович, дружина — Анастасія Горностай
- Олександр Санґушкович (пом. бл. 1491) — староста володимирський, родоначальник Коширської гілки.
Remove ads
Вшанування пам'яті
Вулиця Князів Сангушків у місті Славута.
Вулиця Сангушка у місті Ізяслав.
Провулок Барбари Сангушко у місті Іллінці.
9 листопада 2023 року Житомирська міська рада перейменувала вулицю Багратіонівську на вулицю Князів Сангушків.[7]
Див. також
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads