Сафіуллін Равіль Сафович

Раві́ль Са́фович Сафіу́ллін (нар. 4 лютого 1955, Макіївка, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український політик і спортивний функціонер татарського походження. Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту з 11 березня 2010 по 9 грудня 2010 року, Міністр молоді та спорту з 28 лютого 2013 року^[1]. Депутат ВР України, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з 12.2007), голова підкомітету з питань розвитку туризму (з 01.2008); член Політради Партії регіонів. Колишній президент Професіональної футбольної ліги України

Равіль Сафович Сафіуллін
Равіль Сафович Сафіуллін Равіль Сафіуллін
Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту
11 березня 2010 — 9 грудня 2010
Президент	Віктор Янукович
Прем'єр-міністр	Микола Азаров
Попередник	Юрій Павленко
Наступник	посада скасована
Міністр молоді та спорту України
28 лютого 2013 — 27 лютого 2014
Попередник	посада створена
Наступник	Дмитро Булатов
Народився	4 лютого 1955(1955-02-04) (70 років) Макіївка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР→  Україна
Національність	татарин
Alma mater	ДонНМУ
Політична партія	Партія регіонів
У шлюбі з	Ірина Петрівна Сафіулліна
Діти	донька Мар'ям
Професія	лікар
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
4-го скликання
Партія регіонів	14 травня 2002	—	25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів	25 травня 2006	—	23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів	23 листопада 2007	—	11 березня 2010

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сафіуллін.

Життєпис

Освіта

Донецький медичний інститут (1978), лікар-гігієніст, епідеміолог.

Кар'єра

1977–1978 — медбрат неврологічного відділення Донецької міської лікарні № 18.

1978–1979 — лікар санітарно-епідеміологічної станції, місто Рівне.

1979–1990 — лікар районної санітарно-епідеміологічної станції, завідувач відділення міської санітарно-епідеміологічної станції, завідувач централізованого відділу гігієни праці міської санепідстанції, місто Макіївка.

1990–1991 — завідувач відділу гігієни праці, 1991–1993 — завідувач відділу «Здоров'я і праця» Державного територіального об'єднання охорони і зміцнення здоров'я населення, місто Макіївка.

1993–1994 — заступник комерційного директора МП «Моноліт», місто Макіївка.

1994–2000 — перший віце-президент футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк).

З 2000 — президент Професіональної футбольної ліги України.

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 від Виборчого блоку політичних партій «За єдину Україну!». Член Партії регіонів, № 22 в списку. На час виборів: президент Об'єднання футбольних клубів «Професійна футбольна ліга України», член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції «Регіони України» (червень 2002 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005); перший заступник голови Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (з червня 2002).

Народний депутат України 5-го скликання 25 травня 2006 до 23 листопада 2007 від Партії регіонів, № 41 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006); заступник голови Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму (з липня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 11 березня 2010 від Партії регіонів, № 40 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007); член Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (з грудня 2007), голова підкомітету з питань розвитку туризму (з січня 2008). Склав депутатські повноваження 11 березня 2010^[2].

Родина

Дружина Ірина Петрівна (1955); дочка Мар'ям (1990).

Державні нагороди

• Орден «За заслуги» I ст. (14 вересня 2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність^[3]
• Орден «За заслуги» II ст. 2011^[4]
• Орден «За заслуги» ІІІ ст. 2004
• Почесна грамота Верховної Ради України 2005
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (серпень 2006)^[5].