Сахарський Атлас

Сахарський Атлас (араб. الأطلس الصحراوي) — система гірських хребтів в Алжирі і Марокко, найсхідніша частина Атлаських гір. Висоти 1200—1500 м, найвища точка — гора Джебель-Айса (2236 м), на хребті Ксур. Тягнеться від кордону Алжиру і Марокко на заході, де з'єднується з Високим Атласом, до північно-східної частини Алжиру, де, зустрічаючись з Тель-Атласом, утворює гори Орес.

Сахарський Атлас араб. الأطلس الصحراوي
Країна	Алжир, Туніс
Період	300 млн років тому
Гороутворення	Зіштовхнення Євразійської та Африканської плит, Альпійський орогенез
Площа	246 674 км2
Довжина	1343 км
Ширина	485 км
Найвища точка	Джебель-Айса
- висота	2,226 м
Топографічна мапа Атлас Топографічна мапа Атлас

Супутниковий знімок снігового покриву в Сахарі, на південних схилах Сахарського Атласу, 7 січня 2018 року

Сахарський Атлас складається з декількох дрібніших хребтів — Ксур на заході, Амур у центрі, і Улед-Найл на сході^[1]. До його складу також інколи включають гори Орес, Гонда, Заб хребет Немемча. Разом з Тель-Атласом утворює хребет Тебесса і гори Меджерда

У сезон дощів з хребтів стікають ваді, такі як Шеліфф і Джеді, яке живить озеро Шотт-Мельгир. У рельєфі переважають столові вершини, часто зустрічаються виходи соленосних порід. Ландшафти напівпустельні, у верхній частині гір ростуть рідколісся з кам'яного дуба, алеппської сосни, сандараку, ялівцю.

Сахарський Атлас є північним краєм пустелі Сахара — на південь від нього розташовується пустеля Великий Західний Ерг. Опади, що випадають в районі хребта роблять його зручнішим для ведення сільського господарства, ніж район плато на північ. Населений берберами.