Сахновський Костянтин Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сахновський.

Костянтин Вікторович Сахновський (14 грудня 1879 — 9 грудня 1971, м. Ленінград) — російський та радянський військовий інженер та науковець, спеціаліст у галузі залізобетонних конструкцій, доктор технічних наук, генерал-майор інженерно-авіаційної служби. Заслужений діяч науки та техніки РРФСР. Дійсний член Академії будівництва та архітектури СРСР (з 1957 р.). Походив зі старшинсько-козацького роду на Полтавщині.

Костянтин Вікторович Сахновський
Народився	14 грудня 1879(1879-12-14)
Помер	9 грудня 1971(1971-12-09) (91 рік) Ленінград
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	науковець, викладач університету, військовий інженер, доктор технічних наук, військовослужбовець
Alma mater	Миколаївська інженерна академія
Заклад	Військово-повітряна інженерна академія імені М. Є. Жуковського
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Академія будівництва і архітектури СРСР
Військове звання	генерал-майор
Батько	Віктор Миколайович Сахновський
У шлюбі з	Олена Миколаївна Декенбах
Діти	Марина
Нагороди	Заслужений діяч науки та техніки РРФСР

Біографія

Народився 14 грудня 1879 року у селі Григорівка, Манжеліївської волості, Полтавської губернії (за іншими даними — у селі Сахновщина Харківської губернії), у багатодітній (9 дітей) сім'ї збіднілих дворян.

• 1898 — закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус;
• 1901 — закінчив Миколаївське інженерне училище по 1-му розряду;
• Учасник російсько-японської війни (1904-1905);
• 1908 — закінчив Миколаївську інженерну академію (Петербург) по 1-му розряду, з малою срібною медаллю із занесенням імені його на почесну дошку в конференц-залі Академії, а також правом переведення у військові інженери, отримав звання капітана;
• 1910-1914 — працював на будівництві Кронштадтської фортеці;
  • 1911-1914 — також, на будівництві фортець і відкритих інженерних споруд на острові Березань (акваторія Чорного моря);
• 1914-1918 — працював на будівництві фортеці Свеаборг;
• 1918—1922 — працював на будівництві Нижньосвірської ГЕС та інших об'єктах.
• 1918-1932 — викладав в Військово-технічної академії РСЧА.
  • Одночасно (1925—1936) працював у тресті «Ленінградбуд», «Машинобудпроект» та інших.
• 1936-1941 — професор Ленінградського інституту інженерів цивільного повітряного флоту.
• З 1941 року — професор Ленінградської військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського.

К. В. Сахновський брав активну участь у проєктуванні шахтних пускових установок та захищених пунктів управління.

Помер 9 грудня 1971 року та похований на Серафимівському кладовищі у Ленінграді (нині — Санкт-Петербург).

Праці

Розробив понад 70 наукових праць та підручників. Основні праці Костянтина Вікторовича присвячені питанням залізобетонних конструкцій: теорії, розрахунку, пошуку раціональних конструкцій.

Він автор курсу «Железобетонные конструкции» (7 вид., 1951; перше видання мало назву «Железобетонные сооружения», 2 чч., 1924—31).

Світове визнання отримали виконані Сахновським узагальнення та аналіз досягнень у галузі теорії та практики створення споруд із залізобетонних конструкцій. Його монографія «Железобетонные конструкции», видана у 1924 році, була прийнята як підручник у вітчизняних та закордонних вишах. У зв'язку з розвитком теорії та практики проектування та застосування залізобетонних конструкцій, підручник періодично перероблявся його автором та витримав дев'ять видань. Підручник перекладено китайською та п'ятьма європейськими мовами; він широко використовувався та використовується у навчальному процесі вітчизняних та закордонних вишів, у проєктних організаціях та безпосередньо будівельниками.

Також:

• Научный отчет с выводами по Березанским опытам над бетонными сооружениями (1912);
• Предварительно напряженный железобетон (1938);
• Специальные сооружения аэропортов / сост. К. В. Сахновский, Н. И. Хомутинников, И. И. Коптев и др. — Л.; М.: Стройиздат Наркомстроя, 1941. — 432 с.;
• Конструкции ангаров. — Л., 1952 (у співавторстві).

Нагороди

• орден Святого Володимира IV ступеня (ВП 26.01.1914);
• 2 ордени Леніна;
• орден Червоного Прапора;
• 2 ордени Червоної Зірки;
• орден «Знак Пошани»;
• орден Вітчизняної війни II ступеня;
• медалі.

Джерела та література

• Ромашкевич А. Д. Список кадетам Петровского Полтавского кадетского корпуса, окончившим с 1891 по 1908 г. Приложение к Материалам к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1907 г. по 1-е октября 1908 г. Год пятый. — Полтава, 1908. — С. 23, 54. (рос.)
• Сахновский, Константин Викторович. histpol.pl.ua (рос.). История Полтавы. Процитовано 9 березня 2025.
• Брюховецкий Р. И (6 травня 2010). Школы военных инженеров в 1701-1960 годах: Сахновский К. В. viupetra2.3dn.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2024. Процитовано 9 березня 2025.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.