Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Свєдомський Павло Олександрович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Павло Олександрович Свєдомський (рос. Павел Александрович Сведомский; нар. 7 червня 1849, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 27 серпня 1904, Рим, Італія) — російський художник.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Павло Свєдомський народився 7 червня 1849 року в Санкт-Петербурзі, у родині титулярного радника, лісничого Олександра Павловича Свєдомського. Молодший брат художника Олександра Свєдомського. Після закінчення Петербурзької гімназії Павло вчилися у Гірському корпусі в Санкт-Петербурзі.
Навчався в Дюссельдорфській академії мистецтв у майстерні Мігая Мункачі.
У 1873 році отримав від Імператорської академії мистецтв звання почесного вільного общника.
З 1875 року, разом з братом Олександром, жив у Римі. У 1879 році Павло Свєдомський отримав срібні медалі Імператорської академії мистецтв за картини «Москва горить» та «Дочка Камелії».
Мешкаючи постійно в Італії, Павло Свєдомський разом з братом щоліта повертався у свій родовий маєток Завод Михайлівський поблизу Сарапула, де багато працював, писав місцеві пейзажі, портрети своїх службовців, ескізи та історичні полотна.
У 1900 році був удостоєний золотої медалі на Всесвітній виставці в Парижі за картину «1793 рік. Жакерія».
З 1889 до 1894 року працював над розписами Володимирського собору разом з Віктором Васнєцовим, Михайлом Нестеровим, Вільгельмом Котарбінським[1]. Пензлю Павла Свєдомського належать розписи в південному нефі «Воскресіння Лазаря» та «Моління про чашу» в північному нефі, а також «В'їзд Господній у Єрусалим», «Таємна вечеря», «Суд Пілата», «Святий дух над водами», три медальйони «Творення світу» (понеділок, вівторок, середа), «Вознесіння» та «Хор ангелів»[2].
На запрошення українського мецената Терещенка розписував Трьоханастасіївську церкву в Глухові.
Помер Павло Свєдомський 27 серпня 1904 року в Римі, Італія. Похований на цвинтарі Тестаччо в Римі.
Remove ads
Доробок
- Дві римлянки з бубном та флейтою
- Мессаліна
- Мері Гамільтон перед стратою
- Поцілунок
- Медуза
- Джулія, дочка Августа, у вигнанні
- Юродивий
- Кенаалітар Тетяна Петрівна
- Самотня римська жінка
Картина «Юродивий» зберігається в Кіровоградському обласному художньому музеї, її передала в музей онука історика мистецтва Адріана Прахова[3].
- Фулвія з головою Цицерона
- Оргія
- Римська жінка
- Мандрівні музики
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads