Святослав Ярославич

Святослáв II Ярослáвич (д.-рус. Ст҃ославь, Ст҃ославль; 1027 — 27 грудня 1076^[1]) — руський князь з династії Рюриковичів, князь чернігівський (1054 —1073) і великий князь київський (1073—1076). Четвертий син Ярослава Мудрого^[3]^[1]. За заповітом батька отримав Чернігів із волостю; також володів Муромом, Білоозером і Тмутороканню^[4]. Організатор походів проти торків і половців^[4]. Розбитий половцями на Альті (1068), але в тому ж році повернув собі славу перемігши їх у битві на річці Снов. Намагався стати київським князем: 1073 року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава у змові з полоцьким князем Всеславом^[4]. За допомогою Всеволода вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол^[4]. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві^[5]. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076). Помер від невдалої операції з видалення пухлини^[4]. Похований у чернігівському Спаському соборі^[4]. Хрещене ім'я — Миколай; у західній традиції — Святосла́в ІІ.

Коротка інформація Прапор Великий князь Київський, Попередник: ...

Remove ads

Біографія

Узагальнити

Перспектива

Святослав Ярославич народився 1027 року. Він був четвертим сином великого князя київського Ярослава Мудрого; третім сином шведської принцеси Інгігерди (Ірини)^[3]^[1]. Його старшими братами були Ілля, Володимир та Ізяслав Ярославичі, а молодшими — Всеволод, Ігор та В'ячеслав.

У віці 16 років одружений з дочкою німецького графа Л. Штанденського. У «Ізборнику» Святослава 1073 року міститься портрет князя та його родини.

Після смерті батька у 1054 році отримав Чернігів, а також деякі дрібніші волості: Муром, Білоозеро й Тмуторокань. Разом з братами Ізяславом Київським та Всеволодом Переяславським утворив тріумвірат, який успішно правив на Русі до 1073 року.

Спільно з ними зібрав військо, яке розбило торків 1060 року а також взяв участь у битві з половцями на Альті 1068 року. Битва була програна, після чого Святослав втік до Чернігова.

У битві на річці Снов 1 листопада 1068 року зумів розбити половецькі загони, у Повісті минулих літ так описано цей бій: «Святослав, побачивши множества їх, сказав дружині: „Ударимо, дружино! Уже ніяк нам куди дітися!“ Відчайдушно пішла в атаку кіннота і чернігівці перемогли. Багато половців порубали і потопили в Снові, а їхнього хана захопили в полон. Святослав не став його вбивати, а склавши мир відпустив на волю».

За допомогою Всеволода усунув Ізяслава з великокняжого стола і зайняв Київ 22 березня 1073 року. Літописець пише: «А Святосав сів у Києві, прогнави брата свого і переступивши заповідь отчу».

У 1076 році Святослав захворів. Його родичі привели двох грецьких лікарів, які провели невдалу операцію по розрізанню пухлини на шиї через що князь помер (є версії, що родичі це спеціально підлаштували^{[джерело?]}).

Похований у Чернігові, в Спаському соборі.

Remove ads

Вшанування пам'яті

У місті Чернігів вулицю Нахімова перейменували на вулиця Святославську.

30 вересня 2025 року 27-му полку Національної гвардії України присвоєно почесне найменування «імені князя Святослава Ярославовича».^[6]

Портрети

Святослав Ярославич
(«Ізборник», 1076)
Святослав Ярославич
(«Ізборник», 1073)
Святослав Ярославич
(«Ізборник», 1073)
Святослав ІІ
(Вільям Тук, 1800)

Родина

Докладніше: Рюриковичі та Ярославичі

Перший шлюб: з Любецького пом'яника відомо, що княгиню звали Килікія^[7]^[8] (або Цецилія) невідомого походження. Діти від першого шлюбу:

Гліб Святославич (?—1078) — князь тмутороканський (1064 і 1066—1068 рр.), новгородський (1068—1073 і 1077—1078 рр.), переяславський (1073—1077 рр.);
Роман Святославич (?—1079) — князь тмутороканський (1070—1079)
Давид Святославич (†1123 р.) — князь переяславський (1073—1076 рр.), князь муромський (1076—1093 рр.), князь смоленський в (1093—1095 і 1096—1097 рр.), князь новгородський (1094—1095 рр.), князь чернігівський (1097—1123 рр.);
Олег Святославич (†1115 р.) — князь тмутороканський (1083—1094 рр.), князь чернігівський (1094—1097 рр.).

Другий шлюб, бл. 1070: німецька принцеса Ода Штаденська, онука брата імператора Священної Римської імперії Генріха III Чорного, дочкою графа Етелера, сестрою трірського архієпископа Бургарда, одного з найбільших духовних князів імперії^[9].

Ярослав Святославич (?—1129) — князь муромський (1093—1123, 1127—1129) і чернігівський (1123—1127).
Вишеслава Святославна (? — після 1088) — за відомостями Татіщева, які більшість істориків вважають фальсифікацією, була дружиною польського короля Болеслава ІІ Сміливого. Цю версію підтримує Л. Войтович^[10].