Свято-Миколаївський собор (Радомишль)

Свято-Миколаївський собор — собор у місті Радомишль Житомирської області. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Свято-Миколаївський собор
50°30′10″ пн. ш. 29°14′32.40″ сх. д.
Тип	собор
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Радомишль Житомирська область
Автор проєкту	М. Юргенс
Архітектор	С. Рикачов
Будівництво	1877 — 1882
Свято-Миколаївський собор (Радомишль) (Україна)
Свято-Миколаївський собор у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято-Миколаївський собор.

Історія побудови

Будівництво храму розпочав у XVIII столітті Ясон Смогоржевський, греко-католицький митрополит, але не довершив і роботи надовго зупинилися^[1]. У 1869—1870 роках церкву намагався добудувати поміщик Карпенко, а потім отримати від держави потрібні кошти намагалося Радомисльське церковнопарафіяльне попечительство^[1]. Вирішили зводити нову церкву, проект та кошторис^[2] до якої розробив Микола Юргенс у 1875 році^[1]. Роботи розпочалися 1877 року, а керував ними Стефан Рикачов^[1]. За планами будівництво мало тривати три роки, але завершилося воно тільки 1882 року^[3].

Храм було освячено митрополитом Платоном 13 листопада 1883 року, а настоятелем було призначено А. Горановського^[3]. До собору приписали Свято-Троїцьку церкву^[3]. 1922 року було зареєстровано осередок місцевої УАПЦ в Радомислі, яким передали церкву^[4]. Протягом 1927—1928 років дерев'яну церкву розібрали на будматеріали, зробивши із них комори «Заготльону» та сушарку на папірні^[5]. Було також зруйноване кладовище біля церкви^[5].

Радянська влада передала Свято-Миколаївський собор^[6] на потреби трудящих^[5]. Церкву не зруйнували, але знесли дзвіницю^[5]. Від 1932—1933 років до 1941 року її використовували як склад зерна^[5].

Службу у храмі було відновлено з приходом німців, у 1941 році^[7]. Після повернення радянська влада не закривала церкви, а запровадила служби церковнослов'янською мовою^[8].

Радомишль. Миколаївський собор. 1864-83 рр.

Сучасний стан

Зараз діючий храм.

Архітектура

Свято-Миколаївський собор, м. Радомишль

Собор збудовано у стилі московських шатрових храмів^[3].

Проект, розроблений Юргенсом для Радомишля, було використано при будівництві храмів в інших містах, зокрема, в Чорнобилі, який у XIX ст. входив до складу Радомишльського повіту. Радомишльський Свято-Миколаївський собор будувався одночасно з Володимирівським собором у Києві (1862—1882 роки). З огляду на те, що розпис багатьох стін, стель і плафонів в обох храмах тотожний, місцеві краєзнавці вважають, що розписували їх одні майстри. А тому серед імовірних авторів розпису храму Св. Миколая називають В. Васнєцова, М. Нестерова, М. Врубеля.

Під час Німецько-радянської війни у дзвіницю влучив снаряд, і потім її первісний вигляд не відновили.

Галерея

• 
• 
• 
•