Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Свято-Миколаївський храм (Високопілля, Харківська область)
православна церква у селі Високопілля, Харківської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Свято-Миколаївський храм (раніше Миколаївська церква) — православна церква у селі Високопілля, Валківської міської громади, Богодухівського району, Харківської області. Освячена 22 травня 1806 року[1]. З 4 червня 2020 року храм є пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення, охоронний номер 7554-Ха[2].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перша дерев'яна церква у селі була зведена у 1682 році, але вона було повністю зруйнована татарами у 1711 і відбудували її 1717 році[3]. Будівництво кам'яної церкви розпочалося у 1796. Освятили церкву, згідно церковного календаря, у день пам'яті Миколая Чудотворця — 22 травня 1806 року, звідси і назва храму[1], будівництво якого завершили завдяки зусиллям поміщика майора Миколи Заварикіна та місцевих державних селян[4].
- Число парафіян села Високопілля з 1730 по 1850 рр.
У 1827 році колезький радник Петро Костевський (помер у 1837) покрив дах храму металом[5]. А пізніше, у 1841 році, вдова Петра Костевського, Наталія Миколаївна виконала ремонт та подарувала начиння на 430 рублів сріблом, а в 1842 році при будівництві нової цегляної дзвіниці пожертвувала матеріалом та грошима до 800 рублів сріблом. Селянин Павло Ус перед смертю залишив храму до 330 рублів сріблом[4].
Автором проєкту трапезної при кам'яній церкві був харківський архітектор Володимир Нємкін[6].
25 травня 2011
Будівля храму функціонувала до 1930-х років, коли її діяльність було зупинено[7]. Свято-Миколаївський храм — єдина церква на Валківщині, яку не було зруйновано більшовиками[3].
У роки Другої світової війни будівля використовувалася німецькими військами як кулеметне гніздо та стайня, що дозволило їй залишитись неушкодженою.
Церква відновила свою діяльність у 1943 році[7].
Наприкінці XX століття, під час головування протоієрея Якова Зеленського, було збудований металевий паркан, встановлене водяне опалення, проведено телефон, реставрований зовнішній вигляд, закінчено художнє оформлення залу та вівтарю[7].
22 травня 2006 храму виповнилося 200 років з дня освячення. В цей день літургію провів вікарій Харківської єпархії УПЦ (МП) єпископ Ізюмський Онуфрій[8].
Навесні 2020 року серед парафіян храму, вперше у регіоні, було виявлено коронавірусну хворобу COVID-19[9]. 13 квітня село загалом і церкву зокрема закрили на карантин[10]. 13 травня місцева влада зняла усі обмеження[11].
Remove ads
Архітектура
Храм збудований у стилі класицизму. Хрещате планування, мурована, одноверха, на підбаннику значного діаметра. Має величезну баню, віконні аркові отвори підбанника замуровані[3].
Над центральним входом, під тимпаном фронтону, в арковій ніші — напівциркульне вікно з віялоподібним віконним переплетенням. У стінах першого поверху наявні великі отвори, які закладені цеглою. Стіни першого поверху рустовані[3].
До західного фасаду зліва прибудована двоярусна дзвіниця, верх якої втрачений (замінений шатровою покрівлею). Наріжні лізени рустовані. Отвори — аркові. Дзвони були встановлені на другому ярусі[3].
Remove ads
Настоятелі
У різний час настоятелями храму були:
- 1975-2007 — протоієрей Зеленський Яків Петрович[12]
- 2007-дотепер — ієрей Кудрик Сергій Вікторович[13]
Галерея
Краєвид на храм з берега ставу
16 липня, 2012
Основний вхід до храму
6 вересня, 2014
Вхід до храму з західної сторони
6 вересня, 2014
Вид на церкву з дороги Перекіп-Високопілля
6 вересня, 2014
Вид з південної сторони
10 червня, 2011
,.jpg)
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads