Світлові прилади призначено задля освітлення, опромінення, світлової сигналізації або проєкції і вони поділяються на: освітлювальні, опромінювальні, сигнальні та проєкційні. Зазвичай, світлові прилади (СП) складаються з джерела оптичного випромінювання, пристрою для перерозподілу променевого потоку у просторі за заданим направленням, а також конструкційних деталей, що об'єднують усі частини СП та забезпечують потрібний захист джерела випромінювання й світлорозподільного пристрою від механічних пошкоджень та впливу довкілля, навколишніх предметів від можливої високої температури лампочки, а також від необережного доторку людей чи тварин до струмопровідних частин. Світлові прилади з газорозрядними джерелами світла доповнюються пристроями для запалювання лампи та усталення її роботи.
Залежно від призначення СП, використовується або випромінювання лише частини оптичного спектру[1](ультрафіолетове, видиме чи інфрачервоне), чи випромінювання усього оптичного спектру. За ступенем скупчення променевого потоку, світлові прилади поділяють на три класи:
розподілене та направлено-розсіяне відбиття світла дифузними, емальованими та матованими відбивачами;
дифузне та направлено-розсіяне пропускання світла приглушеними (молочними), опаловими й матованими розсіювачами.
Основні світлотехнічні характеристики[3] світлових приладів — розподілення сили світла, рівень яскравості й освітленості, а також ККД (коефіцієнт корисної дії), який дорівнює відношенню корисно-застосованого світлового потоку до повного світлового потоку джерела випромінення.
