Свиязьк

Свия́зьк (рос. Свияжск) — острів-село в Зеленодольському районі Татарстану, при злитті річок Свияги і Щуки.

село Свиязьк
рос. Свияжск
Герб Прапор
Храми Іоанно-Предтеченського монастиря
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Татарстан
Муніципальний район	Зеленодольський район
Код ЗКАТУ	92 228 000 095
Код ЗКТМО	92 628 477 101
Основні дані
Час заснування	1551
Статус села	1932
Населення	276
Поштові індекси	422520
Географічні координати:	55°46′20″ пн. ш. 48°39′35″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря	70 м
Вебсторінка	sviyajsk.ru
Мапа
Свиязьк Свиязьк
Свиязьк у Вікісховищі

Історія

Свиязьк заснований 24 травня 1551 року за Івана Грозного^[1] на чуваській землі Шах-Алі. У 1551 році фортецю зібрали за 4 тижні з деталей, заготовлених у районі Углича і сплавлених по Волзі.

Побудоване незабаром місто стало базою московських військ при облозі Казані в 1552 році. У середині XVI століття Свиязька фортеця перевершувала за розмірами території кремлів Новгорода, Пскова і навіть Москви. У 1719 року місто стало центром Свиязької провінції Казанської губернії, в 1781 році — повітовим містом Свиязького повіту Казанського намісництва (з 1796 року знову губернії).

У 1920—1927 роках — центр Свиязького кантону Татарської АРСР, а в 1927—1931 роках центром Свиязького району.

Побудова Свиязька. Фрагмент ікони

Герб Свиязька описує його історію

У 1918 році Свиязьк став одним з перших у країні місць радянських політичних репресій, коли за наказом військового комісара більшовицького уряду Троцького розстріляли кожного десятого з червоноармійців, розквартированих на острові військових частин, які не зуміли вибити білочехів з Казані.

В 1957 році в результаті наповнення Куйбишевського водосховища Свиязьк опинився на острові.

Транспорт

До Свиязька можна дістатися річковим транспортом від річкового вокзалу міста Казані^[2] .

В даний час Свиязьк розташований на острові, з'єднаному з берегом насипною греблею, по якій прокладена повноцінна автомобільна дорога.

Залізнична станція Свиязьк розташована за 6 км на захід від острова в селищі міського типу Нижні В'язові, з яким Свиязьк пов'язаний автомобільною дорогою, що проходить по дамбі.

Пам'ятки

Богородице-Успенський чоловічий монастир

Свиязьк — один з туристичних об'єктів Татарстану, що має цілий комплекс пам'яток:

• Богородице-Успенський чоловічий монастир
  • Успенський собор (1556–1561)
  • Дзвіниця Микільської церкви (1556)
• Свиязький Іоанно-Предтеченський монастир
  • Собор Богоматері Всіх скорботних Радості (1898–1906)
  • Сергіївська церква (кінець XVI — початок XVII століття)
• Свиязький Троїце-Сергіївський монастир (недіючий)
  • Дерев'яна Троїцька церква (1551)
  • Церква Костянтина і Олени (XVI–XVIII століття)
• Монастир Макаріївської пустелі Свиязького заповідника на іншому березі Волги
• Пам'ятник жертвам політичних репресій (двометрова стела з білого мармуру)

Діє Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свиязьк»^[3].