Себастьяно Маццоні

Себастьяно Маццоні( італ. Sebastiano Mazzoni; 1611, Флоренція — 22 квітня, 1678, Венеція ) — італійський художник XVII століття.

Себастьяно Маццоні
Sebastiano Mazzoni
Янгол в сцені «Благовіщення»
При народженні	Sebastiano Mazzoni
Народження	1611(1611) Флоренція, Італія
Смерть	22 квітня 1678(1678-04-22)
	Венеція, Венеційська республіка[1]
Національність	італієць
Країна	Венеційська республіка
Жанр	релігійний та міфологічний жанр
Діяльність	художник, архітектор, поет
Напрямок	маньєризм, бароко
Твори	релігійний та міфологічний жанр
Роботи в колекції	Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Смітсонівський музей американського мистецтва, Ка' Реццоніко, Детройтський інститут мистецтв, Національний музей Швеції, Barber Institute of Fine Artsd, Галерея Академії (Венеція) і Hastings Museum and Art Galleryd
Себастьяно Маццоні у Вікісховищі

Життєпис

Себастьяно Маццоні. «Алегорія зими».

Себастьяно Маццоні. «Святий Бенедикт представляє Мадонні Паскуаліно Данелі».

Народився в місті Флоренція. Відомо, що в період 1632-1633 рр. проходив навчання в майстерні художника Баччо дель Біанко.

1638 року був зарахований до складу Флорентійської академії мистецтв. Окрім живопису, займався поезією. Схильний до сатири і критики, написав вірші, котрі були поширені і викликали невдоволення урядовців Флоренції. Можливо, саме це спонукало художника покинути Флоренцію та оселитися в Венеції, де він мешкав і працював до кінця життя.

Мав специфічну і досить незвичну художню манеру, тривожну, динамічну, з темнуватими фарбами і майже сатирично поданими персонажами. У Маццоні пластична краса ( якою зазвичай наділяли янголів майже всі італійські художники ) не притаманна навіть янголам.

В художній манері митця є домішки маньєризму з метушливим натовпом і закрученістю фігур або їх застиглістю в просторі полотна. Персонажі картин Маццоні сумні, невеселі навіть в картинах міфологічного жанру. Так, в картині «Три грації» він подав три оголені супутниці Венери (Аглаю, Єфросину і Талію) невеселими і сумними, хоча вони вважались уособленнями цноті, краси і кохання. На тлі художньої кризи в Венеції XVII століття, творчість Себастьяно Маццоні виглядає цілком типовою у ландшафті депресивного мистецтва міста.

Жартома художник називав себе двічі божевільним.

Його учнями були Себастьяно Річчі та Андреа Челесті.

Себастьяно Маццоні був забутий майже на 200-250 років. На хвилі перегляду архівів і творчого спадку митців минулого ім'я художника було повернуто в історію італійського і європейського мистецтва. Картини художника знайдені в музеях Флоренції, Венеції, Москви, Канзаса тощо.

Джерела

• L. Vertova, Artikel Sebastiano Mazzoni in Kindlers Malereilexikon, dtv 1982

Див. також

• Портал «Мистецтво»

• Портал «Бароко»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Себастьяно Маццоні

• Маньєризм
• Бароко
• Академізм
• Флорентійська художня школа
• Венеційська школа