Селеннях

Селеннях (якут. Силээннээх өрүс) — річка на Далекому Сході Росії, в північно-східній частині Сибіру, протікає по території Усть-Янського та Абийського улусів, північного сходу Республіки Саха (Якутія). Ліва притока річки Індигірки. Належить до водного басейну Східно-Сибірського моря.

Селеннях
Річка Селеннях на мапі басейну Індигірки
67°50′41″ пн. ш. 144°54′51″ сх. д.
Витік	Хребет Черського, злиття річок Харги-Салаа та Нямнях (витік річки Харги-Салаа — схили гори 994 м)[1][2]
• координати	69°28′40″ пн. ш. 137°40′34″ сх. д. (69°33′3″ пн. ш. 136°59′19″ сх. д.)
• висота, м	420 м (720 м)[1]
Гирло	Індигірка, нижче на 25 км від села Куберганя (755 км від гирла Індигірки)[1][3]
• координати	67°50′44.6″ пн. ш. 144°54′35.4″ сх. д.
• висота, м	29 м[1]
Похил, м/км	0,53 м/км (0,85 м/км)
Басейн	Індигірка → Східно-Сибірське море
Країни:	Росія  Республіка Саха
Прирічкові країни:	Росія  Республіка Саха
Регіон	Саха
Довжина	796 км[4]
Площа басейну:	30800 км²[4]
Середньорічний стік	180 м³/с (у гирлі)
Медіафайли у Вікісховищі

Географія

Річка бере свій початок в північно-західній околиці хребта Черського, при злитті двох річок: правої — Харги-Салаа та лівої — Нямнях на висоті 420 м над рівнем моря (69°28′40″ пн. ш. 137°40′34″ сх. д.). Сам витік річки Харги-Салаа знаходиться на північно-східних схилах вершини 994 м, на висоті ~720 м над рівнем моря (69°33′3″ пн. ш. 136°59′19″ сх. д.). У верхній своїй частині річка Селеннях тече в південно-східному напрямку, гірською місцевістю, по Мома-Селенняхській рифтовій западині (між Іргічинським і Селенняхським хребтами — на північному сході та хребтами Буркат і Хадаранья — на південному заході)^[5], у нижній частині — тече у східному — північно-східному напрямку, заболоченою територією Абийської низовини, у сильно звивистому руслі з численними рукавами та невеликими островами. Впадає у річку Індигірку з лівого берега (нижче за течією, на 25 км від села Куберганя), за 755 км від її гирла.

Довжина річки — 796 км (від витоку річки Харги-Салаа — 845 км), площа басейну — 30800 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 180 м³/с. Середній похил становить — 0,85 м/км^[6]. У верхній, гірській частині похил становить близько 1,4 м/км і швидкість течії 1,2-1,5 м/с. У нижній, рівнинній частині похил русла — близько 0,35 м/км, а швидкість течії — 1-0,7 м/с, при цьому ширина русла тут доходить до 300–500 м, а глибина — до 2-2,5 м. Живлення в основному снігове та дощове. Замерзає в кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — середині червня. Взимку у верхній течії перемерзає, на багатьох ділянках утворюються полої. У басейні річки, в переважній більшості в середній та нижній течії, близько 3,5 тис. озер загальною площею 537 км². Найбільші із них: Кюрюнке (30,2 км²), Бургайбит 1-ше (25,5 км²), Алисар (12,8 км²), Хачир (11 км²), Танг (8,5 км²).

Притоки

Річка Селеннях приймає більше сотні приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною 50 км і більше — 19 (від витоку до гирла):^[4][7]

Назва притоки	Довжина, (км)	Площа водозбірного басейну, (км²)	Відстань від гирла Селеннях, (км)	Витрата води, (м³/с)
ліві притоки
Чубукулаах	89	839	664
Улахан-Салаа	60		611
Тирехтеех	50	1 100	580
Чиибагалаах	66		484
Томмот	98	3 530	279
Єленнеех	77		274
праві притоки
Харги-Салаа	49		796
Чамет	99	1 010	739
Кюрбе-Юрех	52		557
Ойосордоох	84	1 040	385
Кира	57		357
Суордаах	67		336
Берелеех	154	3 950	302
Сорочкалаах	51		246
Сисиктеех	53		218
Великий Сисиктеех 2-й	61		213
Нікандья	80	359	201
Буор-Юрех	116	278	175
Чалкін	59		167
Міжрічна	69		117

Населенні пункти

Береги річки малозаселені. На ній розташовані кілька населених пунктів і будиночки для тимчасового (сезонного) проживання, переважно мисливців. Більшість, нечисельних населених пунктів — нежилі, (від витоку до гирла): Іридях (нежиле), Отто-Балаган (нежиле), Сайилик (Селеннях, 670 осіб — 2015 року), Бур-Хайбит (нежиле), Суордаах (нежиле).

Див. також

• Найдовші річки Росії