У 1940 році виступив ініціатором і впровадив метод швидкісного багатозабійного буріння. Новаторський метод дозволяв бурильникові звільнитися від підсобних робіт і скорочував термін підготовки рудного блоку в три рази. Змінив схему підготовки нарізних вироблень, створив комплексну бригаду з бурильника, скрепериста, кріпильника, підривника і слюсаря. 27 липня 1940 року, при використанні нового методу, був поставлений рекорд, при якому було оббурено 18 забоїв за зміну і виконано 12 норм.
З початком німецько-радянської війни, в жовтні 1941 року разом з іншими шахтарями Кривбасу евакуйований на Південний Урал, на Бакальські копальні Челябінської області РРФСР, де працював бурильником. 6 лютого 1943 року встановив новий рекорд, оббурив за зміну 27 забоїв і виконав план на 4940%. У 1943 році виконав 3,5 річних норми. Всього на Уралі встановив 13 рекордів.
У 1944 році повернувся в місто, де відновлював зруйновані німецькими військами шахти[1].
У 1944—1956 роках— керуючий копальні (рудника) імені Ілліча тресту «Дзержинськруда» в місті Кривому Розі Дніпропетровської області. У 1956—1972 роках— заступник директора гірничо-збагачувального комбінату, заступник керуючого рудоуправління імені Дзержинського міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
З 1972 року— пенсіонер.
Remove ads
Пам'ять
Бронзовий барельєф Олексію Семиволосу на площі 80-річчя ДніпропетровщиниПам'ятна дошка на фасаді школи №63 у Кривому Розі[2];
