Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сенечів
село в Івано-Франківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сенечів — село у Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
Remove ads
Розташування
Село є найвіддаленішим населеним пунктом Вигодської громади. Розташоване за 40 км від міста Долина у мальовничій гірській місцевості. Через село протікає річка Мізунка. Найвища гора в східному напрямку — Городище Велике (1370 м).
Сенечів є найзахіднішим населеним пунктом Івано-Франківської області.
У селі беруть початок потоки: Слов'янський, Жабинець та Обнога — ліві допливи Мізунки.
Remove ads
Історія
Перша згадка в джерелах про поселення датується 1752 роком.
За переказами село дістало свою назву від перших поселенців. Це було семеро втікачів, які врятувалися від татарського нападу і знайшли безпечне місце на гірській полонині. Тобто — сім чіл (від слова «чоло»). На карті 1775 року село позначене як «Сіначоле».
У 1939 році в селі проживало 1310 мешканців (1270 українців, 30 поляків, 10 євреїв)[1].
За радянської влади в документах до 1989 року називали село Семичів.[2]
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Пам'ятки
- У 1831 році збудовано церкву Святого Архангела Михаїла, яка є пам'яткою архітектури[4].
- У селі є декілька пам'ятних Хрестів.
- Символічна могила «Борцям за волю України».
Соціальна сфера
У 1971 році збудовано загальноосвітню школу та клуб, в 1972 році — будинок для вчителів, у 2001 році — адмінбудинок сільської ради.
Відомі люди
Народились в селі
- Залізняк-Охримович Олена Юліанівна — українська громадська діячка, журналістка, учасниця жіночого руху, очільниця жіночих організацій в канадській діаспорі, таких як Український жіночий союз, Світова федерація українських жіночих організацій, авторка статей про відомих українок.
Пов'язані з селом
- Суслинець Дмитро «Буйтур» (03.12.1905-07.11.1946; нар. в с. Верхня Рожанка Сколівського району Львівської області) — брав участь у боях Карпатської Січі у 1939 р. Активно працював над створенням відділів Української народної самооборони на Сколівщині. Керував операцією відділу УНС по розгрому німецького штрафного табору для української молоді в м. Святослав 18 серпня 1943 р. В 1944 р. восени призначений командиром сотні ім. Хмельницького куреня «Бойки» в ТВ-24 «Маківка». Загинув у бою в с. Сенечів[5].
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads