Сербська революція

Сербська революція (Српска револуција) — термін, який використовують для виділення періоду історії Сербії у 1804—1835 роках. Вперше цей термін вжив Леопольд фон Ранке у своїй книзі «Die Serbische Revolution», опублікованої в 1829 році^[1]. Від нього згодом цей термін перебрав і Вук Караджич.

Сербська революція
Прапор першого сербського повстання Прапор першого сербського повстання
Дата: 1804 — 1835 Місце: Сербія, Боснія Результат: Створення Сербського князівства
Сторони
Сербські повстанці Австрійські добровольці Російська імперія	Османська імперія Перша Французька імперія
Командувачі
Карагеоргій Милош Обренович Матея Ненадович Велько Петрович Станоє Главаш	Селім III Наполеон I Бонапарт
Військові сили
80 000 сербів	300 000 османів
Втрати
5 000 сербів	75 000 османів

Термін охоплює період, який складається з:

• Перше сербське повстання (1804—1813 роки)
• Повстання Хаджі Продана (1814 рік)
• Друге сербське повстання (1815 рік)
• Офіційне визнання сербської держави (1815—1835 роки)

Перша частина Сербської революції (1804—1815 роки) відзначалася запеклою боротьбою за незалежність Сербії від Османської імперії з двома озброєними повстаннями. Друга частина (1815—1835 роки) стала часом мирної консолідації політичної влади та збільшення автономних прав Сербського князівства. Прийняття першої Конституції в 1835 році скасувало феодалізм і кріпацтво, і зробили країну незалежною.

В результаті Сербської революції відбулося звільнення Сербії від турецького уряду, і відродження сербського суспільства, а також прийняття першої писаної Конституції Сербії в 1835 році.

• 
• 
•