Сервій Сульпіцій Руф

Сервій Сульпіцій Руф (106 — 43 роки до н. е.) — політичний діяч пізньої Римської республіки, консул 51 року до н. е., прихильник Гнея Помпея Великого, відомий красномовець та правник свого часу.

Сервій Сульпіцій Руф
Народився	106 до н. е.[1]  Стародавній Рим
Помер	43 до н. е.[1]  невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	письменник, поет, давньоримський політик, давньоримський військовий
Вчителі	Ціцерон
Відомі учні	Авл Офілій
Знання мов	латина
Суспільний стан	патрицій[1], шляхтич[d][1] і equites[1]
Посада	претор, квестор, едил, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Батько	невідомо
Мати	невідомо
У шлюбі з	Постумія Альбіна
Діти	Сервій Сульпіцій Руф Молодший і Sulpiciad

Життєпис

Походив з патриціанського роду Сульпіціїв. Син Квінта Сульпіція Руфа. В молоді роки займався красномовство. У 78 році до н. е. разом з Цицероном навчався у відомій Родоській школі. У 74 році до н. е. став квестором Остії. У 65 році до н. е. був обраний претором у справах розкрадання скрабниці. Після завершенню строку відмовився виїхати у провінцію. Виступав на підтримку законопроєкту, яким посилювався судовий розгляд справ про незаконне здобуття посад та встановлювалася суворіша кара. Балотувався у консули у 62 році до н. е.⁣, але програв. Домагався покарання свого суперника Луція Ліцинія Мурену за незаконне здобуття посади, але не довів провини того. У 52 році до н. е. обраний інтеррексом. На цій посаді довів до завершення справу своїх попередників Лепіда та Метелла щодо обрання Помпея Великого консулом без колеги.

У 51 році до н. е. обраний консулом. На цій посаді займав помірковану позицію й протидіяв спробам свого колеги Марка Клавдія Марцелла достроково відкликати Цезаря з Галлії. Протидіяв проведенню додаткового набору легіонерів для кілікійських та сирійських легіонів. Після початку громадянської війни у 49 році до н. е. залишив Італію й разом з Помпеєм опинився в Греції. Втім не брав участі у бойових діях, а жив на о. Самос до 46 року до н. е. Тоді він замирився з Цезарем. У 46-45 роках до н. е. керував провінцією Ахайя.

У 44 році до н. е. після вбивства Цезаря вніс пропозицію про заборону встановлення дошки з текстами розпоряджень Цезаря. У травні 44 року до н. е. Руф залишив Рим, не бажаючи брати участь у конфлікті між сенатом та Марком Антонієм. Втім наприкінці цього ж року повернувся до столиці. В січні 43 року до н. е. вніс пропозицію про дозвіл Октавіану обіймати посади раніше законного строку та про позбавлення Марка Антонія проконсульських повноважень. У 43 році до н. е. брав участь у посольстві сенату до Марка Антонія в м. Мутіна, де йшли перемовини про мир. Проте на шляху до Антонія Сульпіцій Руф сконав.

Правництво

Сервій Руф був видатним правник свого часу, займаючись вивченням та застосування норм цивільного права. Його знання у цій галузі права дуже цінував Цицерон. Сульпіцій часто виступав у судових справах, а також став вихователем багатьох майбутніх видатних правників з римського права, зокрема, Гай Аквілій Галл та Публій Алфен Вар.

Родина

Дружина — Постумія Альбіна

Діти:

• Сервій Сульпіцій Руф
• Сульпіція Старша
• Сульпіція Молодша

Джерела

• R. Schneider: De Servio Sulpicio Rufo. Leipzig 1834.
• Marco Fabio Quintiliano: Institutio Oratoria x. 1, 1,6.
• Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. v. 3, page 945