Сердюк Ігор Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сердюк.

Сердюк Ігор Олександрович (*30 квітня 1983 року, м. Хорол, Полтавська область, УРСР) — український науковець-історик, викладач, доктор історичних наук, професор. Відомий як дослідник історії дитинства та Гетьманщини, автор науково-популярних текстів і відео, інструктор з топографії та орієнтування^[1].

Сердюк Ігор Олександрович
Ігор Сердюк читає лекцію в ЛНУ як лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ігор Сердюк читає лекцію в ЛНУ як лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка
Народився	30 квітня 1983(1983-04-30) (42 роки)  Хорол, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	історик
Alma mater	Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Галузь	історія
Заклад	Київська школа економіки
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Волошин Юрій Володимирович
Членство	Міжнародна асоціація гуманітаріїв, Українське товариство з дослідження вісімнадцятого століття, Федерація спортивного орієнтування України
Відомий завдяки:	дослідження з історії Гетьманщини та дитинства
Нагороди	Міжнародна премія імені Івана Франка Премія Президента України для молодих вчених Медаль «За сприяння Збройним Силам України»
Особ. сторінка	facebook.com/igor.serdiuk.3/

Біографія

Народився 30 квітня 1983 року в місті Хорол на Полтавщині в сім'ї викладача. У 2000 році закінчив міську ЗОШ № 1. У 2006 році закінчив Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка (історичний факультет). Згодом у Києво-Могилянській Академії захистив дисертаційне дослідження на тему «Населення полкових міст Лівобережної України середини XVIII ст.: історико-демографічний вимір (на прикладі Ніжина, Переяслава й Стародуба)» (2010 рік). Науковий керівник — професор Юрій Волошин^[2]. Викладав у школі № 26 м. Кременчук, у ПДАА, у 2014 році був запрошеним викладачем Національний університет «Києво-Могилянська академія». З 2009 року працює у ПНПУ. Викладає історію України, спеціальні історичні дисципліни, публічну історію. У 2023 році - асоційований дослідник Французького науково-дослідного центру гуманітарних і соціальних наук^[3]. З 2024 року - професор Київської школи економіки

Докторська дисертація «Дитина й дитинство в Гетьманщині: соціально-історичний та історико-антропологічний виміри» (науковий консультант — професор Юрій Волошин), захищена в 2018 році у Спеціалізованій вченій раді Запорізький національний університет.

Є одним із провідним науковців в Україні, що розробляють ряд тем у галузі історичної демографії^[4], історичної урбаністики, історії дитинства, соціальної історії. Неодноразово давав відкриті лекції та презентації у громадських просторах, вишах^[5] та наукових закладах України^[6].

Стипендіат Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв 2010—2011 рр.^[7], отримував гранти Наукового товариства імені Шевченка в Америці (2014, 2016 рр.), Верховної ради України для молодих вчених (2020 р.), стипендію Французького науково-дослідного центру гуманітарних і соціальних наук (2023 р.). Стажувався у Варшавському університеті (2014, 2016 р.), був учасником літніх шкіл для науковців в Україні, Республіці Польща, Італії^[8].

Ігор Сердюк є відомим на Полтавщині спортивним туристом. Більше 15 років захоплюється спортивними походами, переважно в гірські чи полярні райони — Заполяр'я, Алтай, Забайкалля, Паміро-Алай, Кавказ, Тянь-Шань, Карпати та інші регіони^[9].

Майстер спорту України, чемпіон України, володар Кубку України зі спортивного орієнтування в дисципліні рогейн^[10].

Після повномаштабного вторгнення

Після російського вторгнення в Україну (2022 р.) на волонтерських засадах працює інструктором з топографії та застосування мультироторних БпЛА, зокрема у складі відомого проєкту Victory Drones, також є учасником волонтерської спільноти Climb Army, за цю діяльність має подяки від військових підрозділів, відзнаку Міністерства оборони України^[11] "За сприяння Збройним силам України, нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "За сприяння війську".

Нагороди та відзнаки

2019 - лауреат єпархіальної премії імені преподобного Паїсія Величковського^[12]

2020 - лауреат найпрестижнішої премії в галузі української гуманітаристики - Міжнародна премія імені Івана Франка

2022 - лауреат Премія Президента України для молодих вчених^[13]

2023 - відзначений Медаллю «За сприяння Збройним Силам України»^[14]

2023 - нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "За сприяння війську".

Основні праці

Сфера наукових інтересів: історична демографія та урбаністика Гетьманщини, останнім часом працює над вивченням дитини і дитинства в української традиційному суспільстві, історії тілесності, медицини, якості життя. Автор численних наукових праць^[15].

Книги

• Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст. Полтава: АСМІ, 2011. 304 с.
• Повторні шлюби в Гетьманщині у другій половині XVIII ст. (за даними метричної книги Христорождественської церкви містечка Яреськи Миргородського полку) // Краєзнавство. К., 2010. Ч. 3–4. С.47–55.
• Баба-повитуха в населені ранньомодерного міста (за даними статистичних джерел) // Краєзнавство. 2009. № 3–4. С.214–221.
• «Без заплаты, на харчах и одежи хозяйскихъ»: діти в населенні Лівобережного українського лівобережного міста XVIII ст. // Краєзнавство. 2009. № 1–2. С.196–204.
• Дитяча смертність в містечку Яреськи Миргородського полку (за даними метричних книг другої половини XVIII ст.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2011. № 982: Сер. Історія. Вип.44. Спеціальний випуск. С.61–71.
• Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст. / науковий редактор Юрій Волошин. — К. : К.І.С., 2018. — 456 с. — ISBN 978-617-684-206-4.
• Рец. на: Володимир Маслійчук. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. Харків: Харківський приватний музей міської садиби. 2008. 128 с. ISBN 978-966-7713-059. // AB Imperio. 2011. № 1. С. 362—369.

• Румянцевський опис Малоросії як джерело вивчення демографічних характеристик міст Гетьманщини // Історична пам’ять. – 2008. – № 3. – С. 144-152.
• Вдівці і вдови у Румянцевському описі Переяслава (історико-демографічний аналіз) // Краєзнавство. – 2008. – № 1-4. – С. 175–181.
• Структура населення міста Переяслава за матеріалами Генерального опису 1765—1769 р.р. (історико-демографічний аналіз) // Київська старовина. 2008. № 6. С.3–21.
• Особливості відображення вікових категорій населення Лівобережної України в Румянцевському описі Малоросії // Вісник Черкаського університету. Сер. „Історичні науки”. – Черкаси, 2008. – Вип. 133–134. – С. 55-62. (academia.edu)
• Румянцевская опись 1765—1769 г.г. как источник по демографической истории русского купечества в городах Малороссии // Историческая демография. — Москва — Сыктывкар, 2009. № 3 (4). С.19–22.
• Статево-вікова структура грецького населення Ніжина (за даними Румянцевського опису 1765–1769 рр.) // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри : зб. наук. праць ІІ Міжнар. наук.-практ. Конф., 10–11 квіт. 2009 р., Одеса / відп. ред. М. І. Михайлуца. – Одеса, 2009. – С. 291-297.
• Демографічні характеристики дитячого населення Стародуба за даними Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. / І. Сердюк // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Т. 17. — К., 2009. — С. 79-100. — Бібліогр.: 47 назв. (academia.edu)
• Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.: виміри локальної демографічної історії / І. Сердюк // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. [Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України] — Т. 19 (Кн.1). — К., 2009. — С. 407-416. — Бібліогр.: 21 назв. ([Архівовано 12 March 2022 у Wayback Machine.], academia.edu)
• Населення літнього віку у містах Гетьманщини (за даними Румянцевського опису 1765—1769 рр.) // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип.9. К., 2010. С. 56–66.
• Старость в городском населении Левобережной Украины во второй половине XVIII в. (на материалах Румянцевской описи 1765-1769 гг.) // Историческая демография. – Москва – Сыктывкар, 2011. – №1 (7). – С. 7–12.
• Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 рр. як джерело для вивчення історико-демографічних характеристик міського населення Гетьманщини // Гістарычная ўрбаністыка: асновы метадалогіі і крыніцазнаўчая база: зб. навук. арт. / ГрДУ імя Я.Купалы; рэдкал. І. В. Соркіна (адк. рэд.) [і інш.]. Гродна: ГрДУ, 2012. С.139–147.
• Школы и школьники в документах массового учёта населения Гетманщины (на примере Генеральной описи Малоросии 1765−1769 гг.) // Вспомогательные исторические дисциплины в современном научном знании:. Ч. II. М.: РГГУ, 2013. − С. 528−531.
• Статевий склад дитячого населення Гетьманщини за даними Генерального опису 1765-1769 рр. / І. О. Сердюк // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2016. — Вип. 46. — С. 46-52.
• Генеральний опис 1765–1769 рр. як інструмент камералізму та інкорпорації Гетьманщини // Сіверянський літопис. 2024. № 1

Книги у співавторстві та розділи у колективних працях

• Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т.1: Практики, казуси та девіації повсякдення. Київ: Інститут історії України НАН України. 2012.
• Українська держава другої половини XVII – XVIII ст.: політика, суспільство, культура. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2014.
• Історія Української держави: Гетьманат ранньомодерної доби / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. Київ: Арій, 2018.
• Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII – XVIII ст. У 2 кн. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2018.
• Розчаклування недуги. Локальна традиція, «старі» хвороби та «нова» медицина в Україні XVIII–ХІХ ст. / Колективна монографія за ред. В. Маслійчука та І. Сердюка. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021.
• Eighteenth-Century Ukraine. New Perspectives on Social, Cultural, and Intellectual History. Edited by Zenon E. Kohut, Volodymyr Sklokin and Frank E. Sysyn. McGill-Queen’s University Press, 2023.

Джерела інформації

Інтервʼю

"У Гетьманщині дитина не викликала такого пієтету як нині". Інтервʼю з істориком Ігорем Сердюком (Захід.Нет, 2018)

Маленький взрослый. Как жили украинские дети в XVIII веке (Фокус, 2018)

Інтерв’ю з Ігорем Сердюком про історичні аспекти маскулінности в Україні (Гендер в деталях, 2020)

Життя і смерть дітей в Гетьманщині (Локальна історія, 2021)

Як козаки Новий Рік та Різдво святкували (Коло, 2022)

"Фішкою мого курсу є переваги сучасної топографії" - професор Ігор Сердюк (Армія Інформ, 2023)