Сивілла Левічарофф

Сивілла Левічарофф (нім. Sibylle Lewitscharoff; 16 квітня 1954, Штутгарт — 13 травня 2023, Берлін) — німецька письменниця та драматургиня болгарського походження.

Сивілла Левічарофф
нім. Sibylle Lewitscharoff
Народилася	16 квітня 1954(1954-04-16)[1][2][…]  Штутгарт, ФРН
Померла	13 травня 2023(2023-05-13)[3] (69 років)  Берлін, Німеччина[4]  ·розсіяний склероз
Країна	Німеччина
Діяльність	драматургиня, письменниця, письменниця-романістка
Alma mater	Вільний університет Берліна
Знання мов	німецька[5][6], французька і іспанська
Мова творів	німецька
Роки активності	з 1994
Жанр	п'єса
Magnum opus	Q17122688?, Q17122273? і Blumenbergd
Членство	PEN Centre Germanyd, Берлінська академія мистецтв, Академія мистецтва НДРd, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв
Нагороди	премія Інгеборг Бахманнd (1998) Премія Георга Бюхнера (2013) Marie Luise Kaschnitz Prized (2008) премія Генріха Кляйста (2011) Berliner Literaturpreisd (2010) Kranichsteiner Literaturpreisd (2006) Marieluise-Fleißer-Preisd (2011) Wilhelm Raabe Literature Prized (2011) Ricarda-Huch-Preisd (2011) Leipzig Book Fair Prize/Fictiond (2009) Brüder-Grimm-Poetikprofessurd (2013) Rome Prize of the German Academy Villa Massimod (15 лютого 2013 — 6 січня 2014)
Сивілла Левічарофф у Вікісховищі

Біографія

Народилася в Штутгарті. Батько емігрував в Німеччину з Болгарії під час Другої світової війни. Мати — німкеня. Коли їй було 9 років, батько вчинив самогубство. Це мало вплив на життя та творчість Сивілли Левіачарофф.

За освітою теологиня (Вільний університет Берліна(. Після закінчення університету певний час працювала бухгалтеркою в рекламному агентстві. Проживала в Буенос-Айресі та в Парижі, до Берліна повернулася в 2000 році.

Творчу діяльність розпочинала як авторка радіопостановок. Перші друковані твори з'явилися в 1994 році. Популярності письменниці приніс роман «Понг» (1998), за який отримала першу свою літературну премію імені Інгеборг Бахман.

Крім письменницької, займається викладацькою діяльністю. Сивілла Левіачарофф є членкинею ПЕН-Центру Німеччини, Німецької академії мови і поезії, Баварської академії витончених мистецтв та Берлінської академії мистецтв.

Одружена з художником Фрідріхом Мекшепером, проживає в Берліні.

Творча діяльність

Левіачарофф відома в Німеччині як авторка романів: «Монтгомері», «Consummatus», «Апостол», «Блюмберг».

Романи отримали високу оцінку не лише за ідейний зміст, але і за дотепну, іронічну мову. Її твори розкривають важливі питання людства з гумором і глибокодумністю. Експерт з німецької літератури Ульріке Ведер вважає, що творчість Левіачарофф має всі характерні риси магічного реалізму.

У 2012 році створила драму «Перед судом», прем'єра якої відбулася в травні цього ж року в Національному театрі Мангейма. За поєднання в творах повсякденної реальності, фантазії та лінгвістичну винахідливість Левіачарофф присуджено в 2013 році найпрестижнішу літературну премію Німеччини — премію Бюхнера, якою також нагороджені Гюнтер Грасс, Генріх Белль, Фрідріх Дюрренматт і Ельфріде Єлінек.

У 2014 році вперше звернулася до детективного жанру. Роман отримав назву «Killmousky» на честь чорного кота, який одного вечора прибув до будинку Річарда Елвагнера, колишнього поліцейського, що є відправною точкою сюжету.

Твори Сивілли Левіачарофф перекладені французькою, англійською, іспанською, турецькою, словенською мовами. Українською мовою на даний час перекладів не мають.

Художні твори

Романи

• «36 Gerechte». 1994 р.
• «Понг», 1998 р. (фр. пер. 2000, тур. пер. 2003, англ. пер. 2013)
• «Монтгомері», 2003 р.
• «Consummatus» , 2006 р.
• «Апостол», 2009 р. (ісп. пер. 2010)
• «Блюменберг», 2011 р. (ісп. и словен. пер. 2013)
• «Killmousky», 2014 р.

Драми

«Перед судом», 2012 р.

Есе

«Письменник як дитина», 2009 р.

Відзнаки

• Премія Марії-Луізи Кашниць (2008);
• Берлінська літературна премія (2010);
• Премія Лейпцигського книжкового ярмарку (2010);
• Премія Кляйста, премія Рікарда Хуха (2011);
• Премія Георга Бюхнера (2013);
• Премія Вільгельма Раабе (2013);
• Стипендія Німецької академії в Римі (Вілла Массімо, 2013).