Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Сигілярія
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сигіля́рія (Sigillaria) — рід викопних, спороносних, деревоподібних плаунів, відомих з кам'яновугільного та пермського періодів[1]. Споріднений з більш відомим лепідодендроном (Lepidodendron) і, більш віддалено, з сучасними молодильниками.
Цей рід відомий у викопних рештках ще з середнього девону—пізнього карбону, але вимер у ранньому пермі (383,7—254,0 мільйонів років тому)[2]. Викопні рештки знайдено у Великій Британії, США, Канаді, Китаї, Кореї, Танзанії та Зімбабве[3].
Термін «сигілярія» походить від латинського «sigillaria», що в перекладі означає «печатка»[4]. Таку назву рослини дістали завдяки характерним візерункам на корі, схожим за зовнішнім виглядом на відбитки печатки.
Remove ads
Опис
Sigillaria була деревоподібною рослиною висотою до 30 м[1] (інші плауноподібні могли досягати 50-метрової висоти[5]). Мала високий, одиночний або іноді розгалужений стовбур[2] без деревини.
Росли в болотистих лісах, утворюючи хащі. Товщина стовбура становила 1,5 м[6]. Рештки цих рослин найчастіше знаходять разом із кам'яним вугіллям.
Галерея
Корінь сигілярії
Фрагмент кори
Відбиток сигілярії
Залишки стовбура сигілярії
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads