Синюк Сергій Ярославович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синюк.

Сергі́й Яросла́вович Синю́к (16 березня 1975(19750316), м. Шумськ, Україна) — український прозаїк, поет, літературознавець, краєзнавець та журналіст. Член Національної спілки письменників України (2002) та Національної спілки журналістів України (2007), а також Національної спілки краєзнавців.

Сергій Ярославович Синюк
Народився	16 березня 1975(1975-03-16) (50 років)  м. Шумськ, Тернопільська область
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, поет, журналіст
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди	Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Премії	Літературна премія імені Уласа Самчука Літературна премія імені Степана Будного
Синюк Сергій Ярославович у Вікісховищі

Життєпис

Сергій Ярославович Синюк народився 16 березня 1975 року в місті Шумську Тернопільської області, тодішня Українська РСР, нині Україна.

У 1998 році С. Я. Синюк закінчив Рівненського державного інституту культури (бібліотечний факультет), а у 2011 році — аспірантуру при Рівненському державному гуманітарному університеті. Після цього С. Я. Синюк працював у Шумському краєзнавчому музеї та центральній районній бібліотеці на посаді завідувача відділу обслуговування. З 2006 до 2010 року працював завідувачем сектору зв'язків із громадськими організаціями, ЗМІ та з питань внутрішньої політики апарату Шумської районної державної адміністрації. З 2010 року — на журналістській та редакторській роботі.

Творчий доробок

Дегустація книги. Шеф-кухар – С. Синюк,
Бібліотека ЗУНУ, 23 квітня 2019 р.

"Дегустація книги" від С. Синюка, Бібліотека ЗУНУ, 23 квітня 2019 р.

Закохані в поезію студенти ЗУНУ, 23 квітня 2019 р.

Творчі роздуми митця, 23 квітня 2019 р.

Літературна кухня С. Синюка, 23 квітня 2019 р.

І поет, і прозаїк, і літературознавець..., 23 квітня 2019 р.

Фото на згадку. ЗУНУ, Бібліотека ім. Л. Каніщенка ЗУНУ, 23 квітня 2019 р.

Романи

• «Дорога до джерела» (2006)
• «Кладка над прірвою» (2008)
• «Де скарб твій» (2014, у співавторстві з Марією Лавренюк)
• «Обруч» (2018)
• «Падь» (2019)
• "Слоза Сирина" (2021, у співавторстві з Марією Лавренюк)

Повісті

• «Медовий місяць Лариси К», (2005)
• «Підміна» (2002)
• «Формула для фюрера» (2005, авторське означення жанру - мікророман)
• «Точки дотику» (2016) — краєзнавчі кіноповісті
• "Волинь, 1920: пошесть" (2024, у співавторстві з Олесею Тивонюк)

Посібники

• «Тисячоліття Волинської книжності» (2016) — літературознавчі лекції
• «Літературна кухня або порадник прозаїка-початківця» (2017) — посібник
• «Дванадцять лекцій про фундук»^[1] (2017)
• «Улас Самчук: ескізи до творчого портрета» (2018)

Збірки віршів

• «Ескізи» (1998)
• «Шукай, або мовчи» (2007)

Окремі твори перекладені польською мовою.

Нагороди та відзнаки

• Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
• Міжнародна літературна премія імені Уласа Самчука (2006)
• Літературна премія імені Степана Будного (2000)
• спеціальна відзнака за кращий історико-патріотичний твір у номінації «Кіносценарії» конкурсу «Коронація слова» 2020 року (спільно з Олесею Тивонюк за сценарій «Пошесть»).
• Книжка "Tysiąc bochenków. Zapiski z zaplecza wojny" написана у співавторстві з Кшиштофом Петеком визнана книжкою року у жанрі "Література факту" у плебісциті порталу Granice.pl (2022).