Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Система національних кладовищ США
система зі 164 цвинтарів у Сполучених Штатах Америки та на їхніх територіях З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Система національних кладовищ США — система зі 164 цвинтарів у Сполучених Штатах Америки та на їхніх територіях. Право на створення військових поховань було надано згідно з актом, ухваленим Конгресом США 17 липня 1862 року, під час Громадянської війни[1]. До кінця 1862 року було засновано 12 національних кладовищ[2], у тому числі два найвідоміші військові цвинтарі країни, Арлінгтонський та Геттісбурзький.
Remove ads
Адміністрація національних кладовищ
Адміністрація національних кладовищ Міністерства у справах ветеранів США підтримує 148 національних кладовищ, а також Загальнонаціональний пошук могил (англ. Nationwide Gravesite Locator), через вебсайт якого можна знайти місця поховання американських ветеранів війни[3]. Міністерство армії США підтримує 2 національні кладовища, Арлінгтонський національний цвинтар та Національне кладовище Будинку солдатів і авіаторів США[4]. Служба національних парків США підтримує 14 національних кладовищ, пов'язаних з історичними місцями та місцями битв[5].
Незалежне агентство Американська комісія з пам'ятників битв підтримує 26 американських військових цвинтарів та інших меморіалів за межами Сполучених Штатів.
Remove ads
Історія
Перші національні кладовища були засновані після Громадянської війни в США колишнім квартирмейстером Едмундом Берком Вітменом[6]. У 1867 році Конгрес ухвалив закон про створення та захист національних кладовищ[7].
Останні військові почесті віддаються ветеранам за допомогою ветеранів-добровольців або підрозділами Національної гвардії, відомими як «Меморіальні почесні команди» (англ. Memorial Honor Details, MHD), за заявою членів родини через їхній вибір моргу, який обслуговує померлого.
Remove ads
Список національних кладовищ США
Засновані до 1865 року[2]
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads