Скакун Ярослав Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скакун.

|Навчання=

Скакун Ярослав Іванович
Народився	1 лютого 1949(1949-02-01) (76 років) Розвадів
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	скульптор
Alma mater	Львівська національна академія мистецтв
Нагороди	Премія імені Івана Севериd
Сайт	mykolaiv.lviv.ua/culture/vydatni-ludy/skakun-yaroslav-ivanovich.html
Медіафайли у Вікісховищі

Яросла́в Іва́нович Скаку́н (нар. 1 лютого 1949, Розвадів) — український скульптор, педагог.

Біографія

Народився 1 лютого 1949 року в селі Розвадів Миколаївського району Львівської області. 1977 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний художник України (2006).^[1] Професор кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Із 1980-х років походить ряд станкових робіт, а від 1990-х років частіше працює в галузі монументальної скульптури. До цього періоду відноситься ряд пам'ятників у різних містах України.

Творчість

• Станкова робота «Молоді хірурги».
• «Пора сінокосу» (1980, тонований гіпс, 115×97×60).^[2]
• Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні, село Жидичин (1980, архітектор Михайло Федик).^[3]
• «Ікари» (1982, співавтор Йосип Садовський, тонований гіпс, 154×100×85).^[4]
• Шість барельєфних погрудь із зображенням видатних медиків минулого на фасаді «Аптеки-музею» у Львові (1985).^[5]
• «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 175×145×85).^[6]
• Портрет Т. Г. Шевченка (1989, гіпс, 160×130×85).^[7]
• Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі, поле № 3 (1989), співавтори — скульптори Любомир Яремчук, Микола Посікіра^[8][9].
• Пам'ятник Шевченкові, село Грабовець (1989, архітектор Володимир Сколоздра)^[10].
• Скульптурна композиція фонтану «Русалки» на головній алеї Стрийського парку у Львові (архітектор Микола Обідняк, 1980-ті).^[11][12]
• Пам'ятник Шевченкові, село Уличне (1992)^[13].
• Пам'ятник на могилі Богдана Котика на Личаківському цвинтарі, поле № 12 (1994).^[14].
• Меморіальна таблиця Володимиру Кубійовичу на будинку по вулиці Листопадового чину у Львові (1993, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик)^[15].
• Пам'ятник борцям за волю України, село Розвадів (1995).
• Пам'ятна стела Богданові Хмельницькому на однойменній вулиці в Калуші (1995).^[16]
• Пам'ятна таблиця Павлові Ковжуну на фасаді Калуського державного училища культури (1996).^[16]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Калуші (1997).^[16]
• Пам'ятник Іванові Франку, село Чертіж Львівської області (1989, архітектор Василь Каменщик)^[15].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку, місто Новогродівка на Донеччині (1997).^[16]
• Погруддя Івана Франка, село Голинь на Івано-Франківщині (2000).^[16]
• Меморіальна таблиця на колишньому будинку НТШ на проспекті Шевченка, 8 у Львові (2002, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик)^[15].
• Пам'ятник святому Миколаю в Луцьку (не пізніше 2001, архітектор Андрош Бідзіля).^[17]
• Пам'ятник Михайлу Грушевському в Луцьку (2002, архітектор Андрош Бідзіля).
• Пам'ятник Соломії Крушельницькій у дзеркальному залі Львівського оперного театру, до 130-річчя від дня народження (2002).^[18]
• Меморіальна таблиця на фасаді львівської середньої школи № 4 на честь Олени Степанів (2003).^[19].
• Меморіальна таблиця на Латинському катедральному соборі Львова на честь приїзду Папи Римського Івана Павла ІІ (2003)
• Пам'ятник присвячений 110-річчю українського футболу, встановлений у Стрийському парку у Львові (2004).
• Портрет художника Євгена Лисика (2005, бронза, 95×80×40).^[1]
• Погруддя Соломії Крушельницької для музею театру Ла Скала в Мілані (2008).^[18]
• Пам'ятник Євгену Петрушевичу в Сокалі. Урочисто відкритий 1 грудня 2009 року.^[20]
• Погруддя «Заслужена артистка України Любов Качала» (2008, гіпс, 82×50×30).^[21]
• Погруддя Романові Шухевичу, відкрите 5 березня 2009 року на вул. Білогорща, 76 у Львові^[22]
• Меморіальна таблиця у Львівській опері, на честь 10-ліття від дня візиту до Львова Папи Римського Івана Павла II, що була відкрита у листопаді 2011 року.^[23]
• Меморіальна таблиця на честь ректора львівської політехніки Юрія Рудавського — на будинку по вулиці Глибокій, 13 у Львові, де він мешкав, відкрита 17 жовтня 2012 року (архітектор Богдан Черкес)^[24].
• Меморіальна таблиця у пам'ять про митрополита Андрея Шептицького на корпусі НЛТУ у Львові. Урочисто відкрита 11 жовтня 2018 року.^[25].
• Меморіальна таблиця гончарю Петру Вауліну (спільно з компанією «ПікАрт»; м. Опішня, Полтавської області).

Галерея

• 
  Луцьк. Пам'ятник Михайлові Грушевському
• 
  Львів. Пам'ятна таблиця на Латинській катедрі
• 
  Львів. Фонтан «Русалки» у Стрийському парку
• 
  Меморіал "Львів - батьківщина українського футболу"