Жозеф Жюст Скалігер

Жозе́ф Жюст Скаліге́р (фр. Joseph Juste Scaliger, лат. Josephus Justus Scaliger; 5 серпня 1540 — 21 січня 1609) — французький гуманіст-філолог, історик та воїн, італієць за походженням, один з засновників сучасної наукової історичної хронології, видавник і коментатор античних текстів. Син Жюля Сезара Скалігера, онук картографа Бенедетто Бордоне.

Жозеф Жюст Скалігер

Mesolabium, 1594

Жозеф Жюст Скалігер
фр. Joseph Juste Scaliger
Ім'я при народженні	фр. Joseph Juste Scaliger
Псевдо	I. R. Batavus[1], Joannes Rutgers[1], Yvo Villiomarus[1], Nicolas Vincent[1] і Nicolaus Vincentius[1]
Народився	5 серпня 1540[2]  Ажен, Аквітанія, Метрополія Франції, Франція[3][2]
Помер	21 січня 1609(1609-01-21)[4][5][…] (68 років)  Лейден, Голландське графство, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[3][2]
Країна	Французьке королівство[6]  Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[6]
Місце проживання	Бордо Париж Женева Лейден
Діяльність	історик, письменник, археолог, перекладач, викладач університету, класицист, поет, нумізмат, філолог, chronologist
Галузь	хронологія, філологія, історія, поетика, математика, астрономія і богослів'я
Alma mater	Коледж Ґієниd (1558), Паризький університет (1562) і Колеж де Франс[7]
Науковий керівник	Adrianus Turnebusd[7]
Вчителі	Jean Dauratd, Adrianus Turnebusd, Juan Gelidad, Кюжа Жак і Élie Vinetd
Відомі учні	Jan Johannes Rutgersd і Daniel Heinsiusd
Знання мов	латина[4], давньогрецька, єврейські мови, арабська і французька[8]
Заклад	Женевський університет і Лейденський університет[9]
Magnum opus	Animadversiones in chronologica Eusebiid[10]
Посада	професор[d][2]
Конфесія	кальвінізм[2] і католицька церква[2]
Батько	Жюль Сезар Скалігер[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Науковий доробок

Суттєве досягнення Жозефа Скалігера — створення наукової хронології як допоміжної історичної дисципліни. Його пізнання в мовах і історії багатьох народів, в математиці, астрономії і теології проявилися в його «Новому творі про виправлення хронології» («Opus novum de emendatione temporum», Париж, 1583; виправлене видання — Франкфурт, 1593), подальшим розвитком цієї праці стала книга «Скарбниця хронології» («Thesaurus temporum», Лейден, 1606; Амстердам, 1629), в яку він включив також найважливіші джерела з давньої хронології. У цих роботах описані системи обчислення часу, що застосовувалися у різних народів (від Стародавнього Риму і Древньої Греції до Східної Азії і мексиканців), і знайдені способи перекладу між цими системами. Скалігер широко використовував метод астрономічного датування подій за затемненням, розвинений німецьким істориком Кальвізієм.