Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Скосарівка

село Андрієво-Іванівської сільської громади у Березівському районі Одеської област З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Скоса́рівка село Андрієво-Іванівської сільської громади у Березівському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1000 осіб.

Коротка інформація село Скосарівка, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Село Скосарівка розташоване по обидва боки річки Тилігул. Утворилося воно із трьох колишніх сіл — це Іванівка, Стара Скосарівка та Нова Скосарівка.

Село розташоване за 150 км від обласного центру, морського міста Одеси, 35 км від смт Миколаївка, який є районним центром, і за 50 км від найближчої залізничної станції — міста Березівка.

Поблизу села, на його південно-західній околиці, виявлена лізолетична стоянка (XIII—VIII тис. років тому).

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Село Скосарівка (перша назва — Новицьке) І утворилося в кінці XVIII ст. До реформи 1861 року землі, які знаходилися в районі села, належали панам Новицькому, Мартиновському і Чернусі.

В 1795 році тугу було 40 дворів з населенням 156 чоловік

В 1846 році на 600 десятинах панської землі виникає хутір Скосарівка. В 1859 році тут уже було 33 двора з населенням 221 чоловік. Пан Новицький та інші пани на період жнив наймали косарів Із різних країв, які мешкали в маленьких, похилих, сяк-так зроблених хатинках, критих очеретом або соломою. Звідси і пішла назва села Скосарівки.

Після реформи 1861 року, коли стало можливо вільно мігрувати селянам, вони переїздили на постійне проживання до наших країв, і тоді почалося інтенсивне заселення села.

1871 рік вважається як рік заснування села.

В 1886—1887 рр. тут був уже 81 двір і 350 чоловік населення. Положення селян після реформи залишилося вкрай важким. Про це засвідчує «прошение» від 21 травня 1889 року на ім'я одеського генерал-губернатора, яке від імені безземельних селян села Скосарівки написали Андрій Зотов і Степан Дехтяренко. Вони жалілися на те, що не мають землі та грошей для харчування своїх сімей, і нагадують, що раніше їхнє прохання не було розглянуте.

В кінці XIX сторіччя кількість жителів збільшилась за рахунок переселення в село селян із Ананьївського та інших повітів. Преїздили сюди цілими родинами. Досі в селі домінують такі прізвища як: Кравець, Горб, Павловський та інші. Деякі з них не приживалися, тому переїздили далі в район Таврії, де ще були необжиті землі

Важке було життя у селян до революції 1917 року. Постійна турбота про те, щоб хоч якось прожити, гнітила душу кожного селянина.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[1].

Під час Німецько-радянської війни до лав Червоної армії було мобілізовано 548 селян, 284 скосарівця загинули. При звільненні села від гітлерівців загинуло декілька солдат, чиї імена встановили слідопити місцевої школи — це Шептухін Іван Григорович, Куржевалов Яков Іванович.

Пам'ять про загиблих односельців свято зберігають вдячні скосарівці. їх фотографії розміщені на гарно оформленому 1 стенді школи. Їх імена золотими буквами викарбувано на обеліску, що в центрі села

Дуже важко було відбудовувати зруйноване господарство. Але й ці труднощі подолали скосарівці. Активно працювали у відновленні села колишні воїни — це Кравець Василь Миколайович, Паровий Василь Іванович, Гончарук Іван Сергійович, Матров Костянтин Пилипович та багато інших селян, які до своїх бойових нагород додали і нагороди трудові. Біля сільського будинку культури є братська могила, в якій знаходяться останки воїнів. Сюди приходять молодята, щоб віддати данину поваги за щасливе та вільне життя, яку відстояли в боротьбі наші прадіди.

На території Скосарівської сільської ради діяло сім мілких господарств: ім. Шевченка, ім. Балановського, «Вільна праця», «Чорноморська комуна», «Нове село», «Путь к коммунизму» та «Боротьба за урожай» які у 1950 році об'єдналися у два колгоспи: «Шлях до комунізму» та ім. Карла Маркса. Через сім років ці колгоспи об'єдналися й утворили колгосп «Україна». Керував цим господарством молодий, тоді ще, голова Гошуренко Петро Захарович, який 28 років працював і вболівав за своє село.

Селяни потяглись до освіти.

Колишній орган місцевого самоврядування Скосарівська сільська рада.

Remove ads

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1124 особи, з яких 531 чоловік та 593 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1007 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Див. також

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads