Слабинська волость

Слабинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Слабин.

Слабинська волость
Центр	Слабин
Утворено	1782-1923
Площа	21 568 (1885)
Населення	8219 осіб (1885)
Густота	34.9 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6459 осіб (3285 чоловічої статі та 3174 — жіночої), 1024 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	7757	5409
Приватної власності	13634	7827
Іншої власності	177	92
Загалом	21568	13328

Основні поселення волості:

• Слабин — колишнє державне й власницьке село при річці Десна за 24 версти від повітового міста, 1458 осіб, 244 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 15 вітряних млинів, 3 маслобійних, винокурний і цегельний заводи.
• Андріївка — колишнє державне й власницьке при протоці Балина, 2038 осіб, 362 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 21 вітряний млин, 2 маслобійних і цегельний заводи.
• Жеведь — колишнє власницьке село, 722 особи, 124 двори, 8 вітряних млинів, крупорушка.
• Козероги — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 832 особи, 107 дворів, постоялий будинок, 7 вітряних млинів.
• Шестовиця — колишнє державне й власницьке село при річці Верепут, 965 осіб, 150 дворів, православна церква, постоялий будинок, 14 вітряних млинів, маслобійний і винокурний заводи.

1899 року у волості налічувалось 8 сільських громад, населення зросло до 8894 особи (4510 чоловічої статі та 4384 — жіночої)^[2].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)