Сливников Анатолій Михайлович

Сливников Анатолій Михайлович (14 лютого 1950, с. Ніканово, Чагодощенський район, Вологодська область, РРФСР — 29 червня 2005, Санкт-Петербург, Росія) — радянський, російський актор театру і кіно.

Сливников Анатолій Михайлович
Народився	14 лютого 1950(1950-02-14)[1]  Чагодощенський район, Вологодська область, РРФСР, СРСР
Помер	29 червня 2005(2005-06-29)[1] (55 років)  Санкт-Петербург, Росія  пневмонія
Поховання	Кисельня
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний інститут культуриd (1978)
Роки діяльності	з 1978
IMDb	nm0805909
slivnikov.narod.ru

Біографія

Народився 1950 р. у с. Ніканово Вологодської обл. (Росія). Закінчив Ленінградський державний інститут культури імені Н. К. Крупської (1978).

Був актором Кокчетавського обласного російського драматичного театру.

У 1984—1992 рр. працював в Ленінградському державному Молодіжному Театрі на Фонтанці.

У 2000 році на сцені Театру «Комедіанти» зіграв головну роль в антріпрізної виставі за п'єсою Душана Ковачевича «Профі» (реж. Юго Петрович (Югославія).

У кіно з 1982 року. Майстер епізоду. Знімався в картинах провідних режисерів: О. Германа, Е. Клімова, І. Масленникова, Г. Панфілова,С. Соловйова, В. Бортка, Ю. Мамина.

Знявся в українських фільмах: «Морський вовк» (1990, т/ф, Одеська кіностудія; Йогансен), «Пустеля» (1991, т/ф, Одеська кіностудія; апостол Петро).

Був членом Спілки театральних діячів РФ, членом конфедерації Союзів кінематографістів та Гільдії акторів кіно Санкт-Петербурга.

Помер 29 червня 2005 року після хвороби. Похований в селищі Кисельня (Волховський район, Ленінградська область).

Фільмографія

• «Острів скарбів» (1982, Джоб Ендерсон)
• «Небувальщина» (1983, пристав)
• «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри» (1983, Мак-Мурдо)
• «Анна Павлова» (1983)
• «Мій друг Іван Лапшин» (1984, Бичков)
• «Без сім'ї» (1984)
• «І ось прийшов Бумбо...» (1984, борець в цирку)
• «Жив-був лікар...» (1984)
• «Блондинка за рогом» (1984, Гена «Крокодил», брат Надії, механік в автосервісі)
• «Йди та дивись» (1985, партизан, переодягнений в німецького солдата)
• «Протистояння» (1985, телесеріал)
• «Як стати зіркою» (1986, водій трамвая)
• «Чужа біла і рябий» (1986)
• «Голос» (1986)
• «Лівша» (1986, городовий)
• «Асса» (1987, «Амбал»)
• «Казка про закоханого маляра» (1987, Балдак)
• «Собаче серце» (1988, пожежник)
• «Життя Клима Самгіна» (1988, телесеріал)
• «НП районного масштабу» (1988, водій Шумиліна)
• «Нечиста сила» (1989, Корито)
• «Фанат» (1989, Одеська кіностудія)
• «Важко бути богом» (1989, СРСР—ФРН—Франція—Швейцарія)
• «Морський вовк» (1990, т/ф, Йогансен)
• «Духів день» (1991, Коля)
• «Пустеля» (1991, т/ф, апостол Петро)
• «Короткий подих кохання» (1992)
• «Комедія суворого режиму» (1992, прапорщик Смолярчук)
• «Вікно в Париж» (1993, Росія—Франція)
• «Експрес до Пекіна» / Bullet To Beijing (1995, Велика Британія—Канада—Росія)
• «Північ у Санкт-Петербурзі» / Midnight in Saint Petersburg (1995, Велика Британія—Канада—Росія)
• «Спадкоємець» / The Successor (1996, США)
• «Распутін» / Rasputin (1996, Угорщина—США)
• «Історія про Ричарда, Мілорда і прекрасну Жар-птицю» (2000)
• «Вулиці розбитих ліхтарів» (1999, т/с)
• «Убивча сила» (2000, т/с)
• «Спогади про Шерлока Холмса» (2000)
• «Романови. Вінценосна сім'я» (2000, Родзянко)
• «Шукшинські розповіді» (2002)
• «Російські страшилки» (2003) та ін.

Література

• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.101—102.

Джерела

• Біографія на kino-teatr.ru(рос.)