Словечансько-Овруцький кряж

Словеча́нсько-О́вруцький кряж (або Овруцький кряж) — височинне пасмо на півночі Житомирської області (Житомирського Полісся) у межах Коростенського району, залишок стародавніх гірських пасм.

Словечансько-Овруцький кряж Овруцький кряж
Словечансько-Овруцький кряж
51°20′40″ пн. ш. 28°13′55″ сх. д.
Країна	Україна
Регіон	Житомирська область
Розташування	Україна Житомирське Полісся, Коростенський район
Тип	останці
Висота	321,4 м
Вік	невідомий
Словечансько-Овруцький кряж Словечансько-Овруцький кряж (Україна)
Словечансько-Овруцький кряж Словечансько-Овруцький кряж (Житомирська область)
Словечансько-Овруцький кряж у Вікісховищі

Опис

Кряж простягається майже на 60 км із заходу на схід від села Червонки до міста Овруча і його східних околиць. Ширина кряжу від 5 до 14—20 км. Середнє перевищення над поверхнею Поліської низовини становить 50—80 м. Максимальні абсолютні висоти — 300—310 м (в західній частині кряжа), максимальна — 321,4 м^[1] (на південь від с. Городець), координати: 51°20′40″ пн. ш. 28°13′55″ сх. д. На північ від кряжа розташовані Поліські болота, які простягаються на 30 км вздовж річки Словечни. Південні схили кряжа круті, північні — пологіші. Поверхня горбиста, розчленована ярами завглибшки до 20—25 м.

Геологія

Кряж складається з пісковиків, рожевих і червоних кварцитів віком 1300—1500 мільйонів років, а також пірофілітових сланців. Геоструктурно пов'язаний з горстом у північно-західній частині Українського щита. Горст розбитий на окремі блоки в результаті нерівномірних тектонічних рухів, що позначилось на рельєфі.

Природа

Кряж є унікальним за характером рослинності й центром реліктових видів Полісся. На його схилах ростуть широколистяні та хвойні ліси, поширені реліктові рослини: дуб скельний, сосна Фоміна, рододендрон жовтий тощо.

Гідрологія

З кряжа беруть початок ряд річок, серед яких виділяються: Норинь, Жолонь, Словечна. Також тут беруть початок такі річки як Ясенець, Грезля і ряд їхніх малих приток. Поза межами кряжа течії річок сповільнюється, долини розширюються і стають заболоченими.

Історія

На території Словечансько—Овруцького кряжа є велика кількість пам'яток археології. Цю пам'ятку разом зі своїми учнями досліджував Павло Тутковський. Цей кряж утворився внаслідок великого льодовика.

Промислове освоєння

Каміння, яке видобувалось з цього кряжа, застосовувалося при спорудженні Софійського собору, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві. Також каміння застосовувалося стародавніми майстрами при будівництві у Переяславі, Овручі, Вишгороді^[2].

Розробляються родовища пірофілітових сланців.

Внаслідок водної ерозії на поверхні кряжа потерпає^[2] 18,4 тис. га землі, щорічно втрачається в середньому до 130 га орних земель, із поверхні яких змивається родючий шар ґрунту.

Цікаві факти

• Назва кряжа пов'язана з назвою села Словечне (в західній частині пасма) і міста Овруч (в східній частині пасма).
• У межах кряжа розташована пам'ятка природи загальнодержавного значення — Урочище Корніїв.
• Видатний дослідник Полісся, географ і геолог, академік Павло Тутковський про Словечансько-Овруцький кряж казав:

«Ця країна таїть у собі дивовижну кількість своєрідних, часом величних явищ — цілий сніп чудес, що нагадує в мініатюрі Єллоустонський парк у штаті Каліфорнія, США…»

• 
  Краєвид з найвищої токи кряжу, біля села Городець
• 
  Краєвид біля села Словечне

Див. також

• Геологія України
• Фізико-географічне районування України