Смирнов Геннадій Іванович

Геннадій Іванович Смирнов (5 квітня 1903(19030405), місто Рязань, тепер Російська Федерація — розстріляний 28 липня 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Держплану СРСР.

Смирнов Геннадій Іванович
Народився	23 березня (5 квітня) 1903  Рязань, Російська імперія
Помер	28 липня 1938(1938-07-28) (35 років)  Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	економіст, політик
Alma mater	Murom real schoold
Партія	ВКП(б)
Батько	Q101027335?
Мати	Q121701163?
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнов.

Життєпис

Народився в родині викладача математики Рязанської чоловічої гімназії, пізніше директора Муромського реального училища, статського радника Івана Івановича Смирнова та Глафіри Арсеніївни Корюгіної.

З 1911 до 1916 року навчався в Муромському реальному училищі.

У 1916—1918 роках — помічник кресляра в Муромських залізничних майстернях, підробляв репетиторством.

У 1919—1920 роках — член сільськогосподарської комуни села Пашково Ардатівського повіту Симбірської губернії.

У 1920—1921 роках — інструктор Ардатівського повітового комітету комсомолу (РКСМ) Симбірської губернії.

У 1921—1923 роках — завідувач відділу політичної освіти, секретар Симбірського губернського комітету РКСМ.

Член РКП(б) з лютого 1922 року.

У 1923—1924 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Симбірського міського комітету РКП(б), одночасно викладач політекономії губернської радянської партійної школи і робітничого факультету в Симбірську.

У 1924—1926 роках — студент Академії комуністичного виховання імені Крупської.

У 1926—1929 роках — аспірант Інституту економіки Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук (РАНІОН).

Одночасно в 1928—1929 роках — завідувач відділу капітального будівництва та член президії Вищої ради народного господарства СРСР.

У 1929—1930 роках — робітник-шліфувальник заводу АМО в Москві.

У 1930 році — член правління, заступник голови правління Союзколгоспбанку.

У 1930—1934 роках — начальник відділу капітального будівництва Держплану СРСР, член президії Держплану СРСР.

У квітні 1934 — 25 лютого 1937 року — заступник голови Державної планової комісії при Раді народних комісарів СРСР — начальник управління зведеного планування.

25 лютого — 17 жовтня 1937 року — голова Державної планової комісії при Раді народних комісарів СРСР.

17 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. 28 липня 1938 року засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР за статтями 58-7, 58-8, 58-11 Карного кодексу РРФСР до страти. Того ж дня розстріляний на полігоні «Комунарка» біля Москви.

14 березня 1956 року посмертно реабілітований Військовою колегією Верховного суду СРСР.

Родина

Дружина — Рахіль Юхимівна Нейман, дочка Людмила (нар. 1930).

Нагороди

• орден Леніна (21.02.1936)