Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Соборне (селище)
селище в Україні, у Тарутинській селищній громаді Болградського району Одеської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Собо́рне (у минулому — Село № 7, до 2024 року — Березине́) — селище в Україні, у Тарутинській селищній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на автошляху Одеса — Комрат.
Remove ads
Історичні відомості
Узагальнити
Перспектива
Засноване у 1816 році німецькими колоністами.
За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[2].
Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри[4].
У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом[5].
Під час Другої світової війни у 1941—1944 роках селище перебувало під румунською окупацією.
Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.
У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу[6].
Назва селища походила на честь перемоги російських військ у битві на Березині.
Remove ads
Сучасність
Узагальнити
Перспектива
Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.
У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція[7].
Від Соборного до адміністративного центру громади є можливість дістатися автошляхом територіального значення Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище раніше мало залізничне сполучення з Одесою та Києвом.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Тарутинської селищної територіальної громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тарутинського району, селище увійшло до складу новоутвореного Болградського району[9].
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Березине набуло статусу селища[10].
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування попередньо підтримав повернення історичної назви Ротунда[11].
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування селища Березине на Соборне. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[12]
Remove ads
Населення
Чисельність
| 1959[13] | 1970[13] | 1979[13] | 1989[13] | 2001[13] |
|---|---|---|---|---|
| 4 414 | ▲ 4 926 | ▼ 4 764 | ▼ 4 414 | ▼ 3 799 |
| 2003[13] | 2004[13] | 2005[13] | 2006[13] | 2007[13] |
| ▼ 3 779 | ▼ 3 734 | ▼ 3 680 | ▼ 3 569 | ▼ 3 537 |
| 2008[13] | 2009[13] | 2010[13] | 2011[14] | 2012[15] |
| ▬ 3 523 | ▼ 3 508 | ▬ 3 505 | ▼ 3 483 | ▲ 3 502 |
| 2013[16] | 2014[17] | 2015[18] | 2016[19] | 2017[20] |
| ▲ 3 516 | ▬ 3 510 | ▬ 3 508 | ▼ 3 494 | ▼ 3 479 |
| 2018[21] | 2019[22] | 2020[23] | 2021[24] | 2022[25] |
| ▼ 3 450 | ▼ 3 410 | ▬ 3 402 | ▼ 3 374 | ▼ 3 343 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[26]:
Відомі уродженці
- Кондулов Володимир Васильович (24.06.1992 — 25.03.2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни,«Почесний громадянин Тарутинської селищної територіальної громади»[27][28].
- Петров Іван — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни[29].
- Полякова Людмила Іванівна (1948—2012) — вчена-філолог, літературознавець, кандидат філологічних наук.
- Халіков Георгій Журович (1970—2021) — майстер-сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Халіков Опанас Георгійович (1996—2022) — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну (з 2022 року).
Remove ads
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads