Соколовський Олексій Никанорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколовський.

Олексі́й Соколо́вський (* 1 (13) березня 1884(18840313) — †1959) — аґроґрунтознавець, дійсний член АН УРСР, кол. Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (з 1926, її перший президент), Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (з 1935) і кол. Укр. Академії С.-Г. Наук (з 1956).

Соколовський Олексій Никанорович
Народився	1 березня 1884(1884-03-01)  Велика Бурімка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	25 квітня 1959(1959-04-25) (75 років)
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Членство	НАНУ
Нагороди
Соколовський Олексій Никанорович у Вікісховищі

Біографія

Фото могили

Родом з с. Великої Бурімки (тепер Черкаської області) з священичої родини. 1908 закінчив Київський університет, 1910 — Московський сільськогосподарський інститут, з 1911 працював, у лабораторіях російських ґрунтознавців і аґрохіміків Дмитра Прянишникова і Василя Вільямса.

У 1922 році професор, завідувач кафедри ґрунтознавства Московського Межевого Інституту.

У 1924 році за запрошенням Наркомзему УРСР переїхав до Харкова з метою організації науково-дослідної кафедри ґрунтознавства при Харківському сільськогосподарському інституті (з 1944 його директор).

У 1929 році обраний дійсним членом Академії наук України, з 1945 — лабораторію ґрунтознавства АН УРСР, з 1956 — директор створеного на її базі науково-дослідного інституту Ґрунтознавства (тепер Український науково-дослідний Інститут ґрунтознавства і аґрохімії ім. О. Соколовського). У середині 1930-х pp. був заарештований і перебував на засланні.

Праці Соколовського (понад 140) присвячені вивченню фізично-хімічних властивостей ґрунту, впливу обмінних катіонів на механічні й водні властивості ґрунту, окультурення підзолистих і солонцюватих ґрунтів, ролі кальцію у збагаченні ґрунтів на гумус і фіксації в ґрунті мінеральних кольоїдів та гумусу тощо.

Соколовський створив новий напрям у вивченні кольоїдів ґрунту, зробив цінний вклад у розвиток теорії про ґрунтовий кольоїдний комплекс, умови структуроутворення й аґрономічне значення структури ґрунту тощо. Він є основоположником кольоїдно-хімічної технології ґрунтів, запропонував методу осолонцювання ґрунту для боротьби з фільтрацією води у зрошувальних каналах, ставках тощо. Соколовський автор підручника з сільсько-господарського ґрунтознавства, який вийшов кількома вид. укр. і рос. мовами («Курс сільсько-господарського ґрунтознавства», 1951) та підготував багатьох ґрунтознавців. 1971 видано у Києві «Избранные труды» Соколовського.

Похований на Другому міському кладовищі Харкова.

Література

• Заришняк А. С., Балюк С. А., Шимель В. В., Дегтярьов В. В. До 135-річчя від дня народження О. Н. Соколовського (1884-1959). Вісник аграрної науки. 2019. № 4 (793). С. 87-88.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• УРЕ