Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Соколов Григорій Ліпманович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Григорій Ліпманович Соколов (рос. Григорий Липманович Соколов; нар. 18 квітня 1950, Ленінград) — російський піаніст, лавреат Першої премії III Міжнародного конкурсу імені П. І . Чайковського, професор Санкт-Петербурзької консерваторії. З 1990 року по нині живе у Вероні, Італія[4][5][6].
Remove ads
Біографія
Почав навчання музиці у віці п'яти років, а в сім був прийнятий в спеціальну музичну школу при Ленінградській консерваторії по класу фортеп'яно. Навчався спеціальності у Л. І. Зеліхман.
В 1973 році закінчив Ленінградську консерваторію по класу М. Я. Хальфін.
З першим сольним концертом виступив в 12 років, а в 16 років, в 1966 році став переможцем Міжнародного конкурсу імені П. І . Чайковського. З тих пір концертує по всьому світу, надаючи перевагу гастролям в Європі.
В 2003 та 2004 рр.. двічі поспіль був нагороджений Премією Франко Абб'яті.
Remove ads
Творчість
Григорій Соколов володіє віртуозною технікою, яскравою індивідуальністю та глибиною інтерпретацій. Надає перевагу сольним концертам, але іноді виступає з оркестром. Дає близько 80-ти концертів в рік, змінюючи програму двічі. Записується вкрай рідко.
На думку піаністки Олександри Юозапенайте, піанізм Соколова — це «щасливе поєднання двох світів: європейської рафінованості, упорядкованості і гармонії, а також контрольованої зсередини слов'янської емоційності, шляхетної, що не переливається через край. Обидва світи ідеально уживаються між собою в зрілому і досвідченому митцеві»[7].
Remove ads
Особисте життя
Дружина — Інна Яківна Штутін (?—2013)[8][9], була відома як авторка ліричних віршів про життя, які ностальгійно прозвучали в документальному фільмі телеканалу «Культура» «Розмова, якої не було», присвяченому Григорію Соколову[6].
Звання
- Член Шведської королівської музичної академії (2009)
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads