Соколов Олександр Володимирович

Соколо́в Олекса́ндр Володи́мирович (27 червня 1961, Чернігів) — український державний і політичний діяч, міський голова Чернігова (2002–2015).

Соколов Олександр Володимирович
Соколов Олександр Володимирович
Прапор Міський голова Чернігова
30 березня 2002 — 4 грудня 2015
Спадкоємець:	Владислав Атрошенко
Народження:	27 червня 1961(1961-06-27) (64 роки) Чернігів, УССР, СРСР (нині Україна)
Країна:	СРСР →  Україна
Релігія:	православний
Освіта:	НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
Партія:	Партія регіонів (2011–2014) Наш край (з 2015)
Автограф:
Нагороди:	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Медаль Медаль «За працю і звитягу» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Від вдячного афганського народу» (Афганістан) Почесна грамота Кабінету Міністрів України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколов.

Освіта

Народився 27 червня 1961 року в Чернігові. Закінчив середню школу № 21 міста Чернігова, спеціальну освіту здобув у СПТУ № 5 міста Чернігова, а вищу освіту в Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Загальнотехнічні дисципліни і праця», отримав кваліфікацію учителя загальнотехнічних дисциплін.

У 2004 закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління», магістр державного управління.

Біографія

Трудову діяльність розпочав у 1983 році майстром виробничого навчання Чернігівського СПТУ № 4.

1984–1985 роках проходив військову службу у складі обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.

З 1991 до 2014 року — голова Чернігівської обласної Спілки воїнів-інтернаціоналістів.

З 1985 року працював на виборних посадах у комсомольських органах.

У 1992–1994 роках — голова Координаційної ради Спілки молоді Чернігівщини.

З 1994 року — в органах виконавчої влади: очолював напрям молодіжної політики, фізичної культури та спорту в Чернігівському облвиконкомі та облдержадміністрації.

У 1999–2001 роках — заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Упродовж двох скликань обирався депутатом обласної ради від міста Чернігова.

З 2001 року — перший заступник Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

У 2002 році обраний Чернігівським міським головою (повноваження були припинені у квітні 2006 року). Знову обраний на цю посаду в результаті позачергових виборів у листопаді 2006 року.

Втретє очолив місто у жовтні 2010 року.

З 2011^[1] по 2014^[2] — член Партії регіонів. Партія підтримувала його на місцевих виборах в 2006 та 2010 роках^[1].

У березні 2015 проти Соколова було порушено кримінальну справу^[3][4]. Прокуратура запідозрила мера в розтраті 4,7 млн грн., які були перераховані компанії-забудовнику за програмою будівництва житла для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи^[5]. Забудовник збанкрутував, не добудувавши житло^[5]. У квітні справу було направлено до суду^[6][7]. Пізніше, інша компанія компенсувала переказані гроші^[8][9]. 21 вересня 2015 року Олександра Соколова було виправдано^[10][11].

26 серпня 2015 року стало відомо, що Олександр Соколов приєднався до партії «Наш край»^[12].

22 вересня 2015 року висунутий кандидатом на міського голову Чернігова від партії «Наш край» на місцеві вибори 2015 року. В ході своєї передвиборчої кампанії добився від міської ради рішення виділити з міського бюджету 20 млн гривень як допомоги матеріально незахищеним чернігівцям, що вважають непрямим підкупом виборців.^[13][14]

В першому турі виборів, що відбулися 25 жовтня, зайняв перше місце, набравши 32612 (33,75 %) голосів і обійшовши свого головного суперника — Владислава Атрошенка, який набрав 22560 (23,34 %) голосів^[15]. Але в другому турі, який відбувся 15 листопада, програв Атрошенку. Олександр Соколов набрав 44560 (43,15 %) голосів, в той час як Владислав Атрошенко — 53201 (51,52 %)^[16].

Критика

За часів головування Соколова на посту мера тролейбусний парк Чернігова прийшов в жалюгідний стан — так за 13 років його мерства було списано близько 30 тролейбусів, а закуплено 5^[17]. Середній вік тролейбуса — 21 років^[18][19]. Дороги знаходяться в поганому стані. Перехід в центрі міста так і не відремонтували — пошкоджені сходи, стіни. Через зношеність трубопроводів часто трапляються аварії, в деяких районах міста з кранів тече ржава вода. В той же час Олександр Володимирович регулярно роздавав матеріальну допомогу перед черговими виборами і показово давав команду ремонтувати дороги за місяць до виборів, таким чином підкуповуючи виборців. Восени 2015 крім допомоги в 500 гривень^[20] також обіцяв матеріальну допомогу через «соціальну картку» від благодійного фонду «Наш край»^[21][22].

Нагороди

• Орден «За заслуги» II ступеня (28 вересня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм^[23]
• Орден «За заслуги» III ступеня (14 лютого 2000) — за плідну трудову діяльність, активну життєву позицію, особистий внесок у вирішення проблем ветеранів війни^[24]
• Медаль «За працю і звитягу» (10 вересня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, професіоналізм та досягнення високих спортивних результатів^[25]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (8 лютого 1999) — за активну громадську діяльність, сумлінну працю, особистий внесок у розв'язання проблем ветеранів війни та з нагоди 10-ї річниці з дня виведення військ колишнього Союзу РСР з Афганістану^[26]
• Медалі: «Захиснику Вітчизни», «70 років Збройних Сил СРСР», «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
• Орден «Вірність бойовим традиціям» (відзнака Державного комітету України у справах ветеранів)

Особисте життя

Постійно проживає у місті Чернігові. Одружений.