Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Соколівка (Бібрська міська громада)
село у Львівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Соколі́вка — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 58 осіб (станом на 01.01.2017 рік). Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
Remove ads
Історія села
Узагальнити
Перспектива
Перша письмова згадка датується 1389 роком. Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикту) з Кухар.[3]
Кільканадцять разів перепродувана, Сенява у XVI ст. стала власністю Миколая Сенявського. Найбільші власники галицьких земель Сенявські були відомі як польська магнатська родина східного польського пограниччя з села Сенява, що біля Ярослава. В честь родинного села, чи прізвища, такою ж назвою — «Сенява», було названо і одно з сіл Бібреччини — сьогоднішнє село Соколівка. Але назва не прижилася, хоч присілок Соколівки дотепер називається «Сенів». Найцікавіше, що з половини XVI і аж до початку XIX ст. Сенява-Соколівка мала статус міста. Про колишню велич Соколівки нагадує лише старий, майже зруйнований костел Святої Трійці. На 01.01.1939 р. в Соколівці проживало 970 мешканців (640 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 30 поляків і 30 євреїв)[4].
Нинішня ж східна частина села (прилегла до П'ятничан) була німецькою колонією Мільбах (нім. Mühlbach), заснованою у XVIII сторіччі. Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року замість німецької назви Мільбах село перейменували на Млиновіце. На 01.01.1939 р. в селі проживало 260 мешканців (40 українців, 10 євреїв і 210 німців)[5]. У січні 1940 року всіх німецьких колоністів Галичини вивезли до Вартегау.
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460304, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 57 виборців, явка 89,47%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 39,22%, за Європейську Солідарність — 21,57%, за Громадянську позицію — 9,8%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 75,51%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,20%, за Євгенія Гірника (самовисування) — 8,16%[8].
Костел Святої Трійці
Римсько-католицька парафія вперше згадується 1593 року, хоча формально була закладена 02.03.1594 року. Її фундаторками були доньки Олександра Сенявського, дідички — сондецька каштелянка Анна Стадніцька та Зофія Олесніцька.[9] Приблизно тоді побудували костел Святої Трійці. Костел був оточений мурами та баштами з бійницями і виконував оборонну функцію. Свого часу інтер'єр храму був прикрашений розписами Кацпера Вільжинського та скульптурами святих (деякі з них зберігаються у фондосховищі Олеському замку). За свою історію він потерпів від нападів козаків, пожеж, конфіскацій австро-угорського уряду та руйнацій Світових воєн. 06.03.1944 року за іншими даними (07.03.1944 року) повстанці напали на Соколівку і Ходорківці. Із соколівського костелу вони забрали частину майна, решту знайдених речей спалили в захристі. Костел горів до опівдня 08.03.1944 року [10].
Remove ads
Фотогалерея
Костел Святої Трійці, 1594-1600 рр.
Дерев'яна церква Св. Миколи, 1924
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads