Солдатов Олександр Олексійович

Олександр Олексійович Солдатов (27 серпня 1915(19150827), село Пригорода Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — 22 січня 1999, Москва) — радянський діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Великій Британії, Кубі та Лівані, ректор Московського державного інституту міжнародних відносин. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1971 роках. Кандидат історичних наук (1941).

Солдатов Олександр Олексійович
рос. Александр Алексеевич Солдатов
Народився	27 серпня 1915(1915-08-27)  село Пригорода Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація
Помер	22 січня 1999(1999-01-22) (83 роки)  Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	дипломат, політик
Alma mater	Дипломатична академія МЗС РФ і Московський педагогічний державний університет (1939)
Науковий ступінь	кандидат історичних наук (1941)
Членство	Центральна ревізійна комісія КПРСd (1971)
Партія	ВКП(б)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Солдатов.

Життєпис

Народився в селянській родині. Після закінчення школи працював учителем. З 1932 року навчався в педагогічному технікумі в Москві, потім у Московському державному педагогічному інституті імені Карла Лібкнехта, який закінчив у 1939 році.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1941 році закінчив Вищу дипломатичну школу Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

У 1941 році працював у секретаріаті заступника народного комісара закордонних справ СРСР.

У 1941—1942 роках — аташе посольства СРСР в Ірані.

У 1942—1943 роках — віцеконсул Генерального консульства СРСР у Преторії (Південно-Африканський Союз).

У 1943—1944 роках — 1-й секретар Місії СРСР в Австралії. У 1944—1946 роках — радник Місії СРСР в Австралії.

У 1946—1948 роках — співробітник центрального апарату Міністерства закордонних справ (МЗС) СРСР.

У 1948—1952 роках — радник, старший радник з політичних питань Постійного представництва СРСР при Організації Об'єднаних Націй, представник СРСР у Раді з Опіки ООН.

У 1953—1954 роках — завідувач відділу в справах Організації Об'єднаних Націй МЗС СРСР.

У 1954—1960 роках — завідувач відділу країн Америки МЗС СРСР. У 1958—1960 роках — член колегії Міністерства закордонних справ СРСР.

14 січня 1960 — 27 січня 1966 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Великій Британії.

У лютому 1966 — січні 1968 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

15 січня 1968 — 4 грудня 1970 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Республіці Куба.

У травні 1971 — жовтні 1974 року — ректор Московського державного інституту міжнародних відносин.

17 жовтня 1974 — 22 квітня 1986 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Лівані.

З квітні 1986 року — у відставці, персональний пенсіонер у Москві.

Помер 22 січня 1999 року. Похований на Новокунцевському цвинтарі Москви.

Відзнаки

• орден Леніна (25.02.1982)
• орден Жовтневої Революції (26.08.1985)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (28.08.1965; 22.10.1971; 21.01.1977)
• орден Дружби народів (28.08.1975)
• орден «Знак Пошани» (20.05.1981)
• два ордени Червоної Зірки (3.11.1944; 5.11.1945)
• медаль «За трудову доблесть» (28.08.1965)
• медаль «Ветеран праці»
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР