Сологуб-Довойно Станіслав

Сологуб-Довойно Станіслав (* 1885 — † 1939) — полковник армії Російської імперії, польський воєначальник, бригадний генерал Війська Польського.

Сологуб-Довойно Станіслав
Народився	8 червня 1885(1885-06-08)[1]  Київ, Російська імперія
Помер	22 вересня 1939(1939-09-22) (54 роки)  Q9273641?, Кобринський повіт (Польща), Поліське воєводство, Польська Республіка
Поховання	Кобринь
Країна	Польська Республіка
Діяльність	офіцер
Alma mater	Академія Генерального штабу
Знання мов	польська
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	бригадний генерал
Рід	Соллогубиd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сологуб.

Закінчив Київський кадетський корпус (1905 р.) та Миколаївську академію Генерального штабу в Санкт-Петербурзі (1912 р.) Під час Першої світової війни перебував на австрійському фронті. У 1917—1918 рр. — начальник штабу 4 стрілецької дивізії, у 1918 р. — начальник штабу 2 польського корпусу в Росії. У 1919 р. полковник армії генерала Ю. Галлера; був його уповноваженим і головою місії в Південній Росії. До Польщі прибув у липні 1920 р., і після офіційного прийняття до польської армії залишився в розпорядженні Міністерства закордонних справ — був представником Польської Республіки на конференції в місті Барановичі. З 1923 р. — перебував на службі у польській армії. 1 січня 1927 р. отримав чин бригадного генерала. Вийшовши у 1936 р. у відставку оселився в маєтку Зелово (Ziołów) поблизу міста Кобрин (тепер Брестська область, Білорусь). Розстріляний радянським офіцером у вересні 1939 р. під час вторгнення Червоної армії у Польщу.