Сорокін Олександр Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Сорокін.

Олександр Дмитрович Сорокін (28 грудня 1909, Одеса — 13 квітня 1981, Київ) — український радянський скульптор, художник-кераміст; член Спілки радянських художників України.

Сорокін Олександр Дмитрович
Народження	28 грудня 1909(1909-12-28)  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	13 квітня 1981(1981-04-13) (71 рік)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Навчання	Одеське художнє училище (1935)
Вчитель	Жук Михайло Іванович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Діндо Жозефіна Костянтинівна
Працівник	Київський експериментальний кераміко-художній завод
Член	Національна спілка художників України

Біографія

Народився 28 грудня 1909 року в місті Одесі (нині Україна). 1935 року закінчив Одеський художній інститут, де зокрема навчався у Михайла Жука, Олексія Шовкуненка, Жозефіни Діндо.

З 1934 року працював на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (у 1948—1955 роках обіймав посаду головного художника)^[1]. Мешкав у Києві, в будинку на провулку Академіка Філатова, № 31, квартира № 30. Помер у Києві 13 квітня 1981 року.

Творчість

Працював у галузі станкової та декоративної скульптури, проектував сувенірну продукцію, працював над декором. Створював оригінальної форми порцелянові вироби: декоративні вази, столові, чайні та кавові сервізи, посуд, оздоблений рослинним і геометричним орнаментом. За час роботи на заводі створив близько 150 авторських творів^[1]. Серед робіт:

• статуетка «Ворошилівський стрілець» (1936);
• ваза «Жити стало краще та веселіше» (1936);
• ювілейна ваза (1937);
• ваза «Казка про Івана-царевича» (1939);
• ваза з портретом Тараса Шевченка (1940);
• «На камені» (1947);
• декоративне блюдо «Дружба» (1957).

Брав участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках з 1937 року.

Роботи художника зберінаються у Національному музеї декоративного мистецтва України та Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.