Сосницький повіт

Сосницький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії.

Сосницький повіт
Герб повіту
Губернія	Чернігівська губернія
Центр	Сосниця
Створений	1796 рік
Площа	4 080 км²
Населення	170 057 чоловік (на 1897 рік) осіб

Повіт утворено 1781 року у складі Новгород-Сіверського намісництва. У 1796 році увійшов до Малоросійської губернії (2-го складу). 1802 року увійшов до Чернігівської губернії. 1923 року повіт скасовано, а його землі увійшли до Сосницького району Конотопської округи.

Повітове місто — Сосниця.

Повіт знаходився в центральній частині губернії, на заході межував із Городнянським і Чернігівським, півночі Новозибковським, північному сході Новгород-Сіверським, сході Кролевецьким, південному сході Конотопським, півдні Борзнянським повітами. Займав площу 3 585 верст² або 373 434 десятини (4 080 км²). Мав 394 населених пункти.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 170 057 чоловік. З них 94,22 % — українці, 4,46 % — євреї, 1,02 % — росіяни^[1].

Адміністративний поділ

Мапа повіту

Повіт поділявся на 3 стани і 14 волостей:

Волость	Волосний центр	Кількість сільських общин[2]
І стан
Менська	Мена	17
Олександрівська	Олександрівка	21
Блистовська	Блистова	11
Волосківська	Волосківці	11
Синявська	Синявка	10
ІІ стан
Холминська	Холми	15
Авдіївська	Авдіївка	14
Охрамієвська	Охрамієвичі	15
Перелюбська	Перелюб	6
Погорільська	Погорільці	11
ІІІ стан
Шабалинівська	Шабалинів	27
Волинська	Волинка	23
Бабська	Баба	12
Сосницька	Сосниця	21

та місто Сосниця із передмістям В'юнище