Соснюк Віктор Володимирович

Соснюк Віктор Володимирович — полковник (посмертно) Збройних сил України.

Соснюк Віктор Володимирович
Полковник
Загальна інформація
Народження	6 червня 1973(1973-06-06) Десна (Козелецький район), УРСР
Смерть	17 лютого 2015(2015-02-17) (41 рік) Дебальцеве, Донецька область (Загинув під час боїв у місті Дебальцеве, Донецької області.)
Alma Mater	Військовий інститут управління та зв'язку
Військова служба
Роки служби	1990—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Війська зв'язку
Формування	169 НЦ «Десна»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве Битва за Краматорськ
Нагороди та відзнаки
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)

Життєпис

Народився 6 червня 1973 року в сім'ї військовослужбовців у селищі Десна Козелецького району Чернігівської області. До першого класу пішов у Деснянську середню школу, через кілька місяців родина переїхала за новим місцем служби батька у Центральну групу військ м. Млада Болеслав Чехословаччина, і хлопчик навчався в школі для дітей військовослужбовців, яку закінчив у 1990 році. В цьому ж році родина повернулася в Україну і Віктор вступив на навчання до Київського вищого військового інституту управління та зв'язку^{[джерело?]}.

У 1995 році успішно закінчив навчання й розпочав професійну військову службу. Віктора Соснюка призначили командиром взводу окремого батальйону зв`язку 169-го окружного навчального центру. А через три місяці вже був командиром роти зв'язку. У 1999 році у звані старшого лейтенанта призначили начальником штабу батальйону зв'язку. А невдовзі очолив відділення зв'язку 300-го танкового полку. Згодом професійного військовослужбовця призначили начальником зв`язку штабу управління 169-го навчального центру. Саме з цієї посади в січні 2015 року Віктор відбув у зону АТО ^{[джерело?]}.

З 21 січня 2015 року, виконував завдання в зоні АТО на посаді начальника зв'язку тактичної групи. Він і його підлеглі постійно забезпечували зв'язком свої підрозділи. Брав участь і в інших операціях, не пов'язаних з професійним обов'язком. Очолював групу по знешкодженню бойовиків. 17 лютого 2015 року близько 17:30 група військовослужбовців ротної тактичної групи військової частини А0665 за командою з штабу сектору "С" убула для відбиття атаки незаконних збройних формувань зі сторони дороги від міської лікарні міста Дебальцево. В результаті вогневого контакту військовослужбовців з незаконним збройними формуваннями Віктор був смертельно поранений. Загинув 17 лютого 2015 року у місті Дебальцеве, Донецької області ^{[джерело?]}.

Похований у селі Лутава Козелецького району Чернігівської області.

Без батька залишилося троє дітей, старший син, який продовжив татову професійну дорогу, донечка і менший синок.

Нагороди

• Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^{[джерело?]}
• Нагороджений відомчими відзнаками:«15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» І ступеня ^{[джерело?]}
• Присвоєне звання полковника Збройних сил України (посмертно)^{[джерело?]}
• У пам'ять про Віктора Соснюка в жовтні 2015 року на будинку, де він мешкав у селищі Десна Козелецького району, установлена меморіальна дошка^{[джерело?]}

Джерела

• Указ Президента
• Соснюк Віктор Володимирович