Софія Семенівна

Софія (нар. не пізніш середини 1450-их — пом. 7 лютого 1483^[a]) — дочка київського князя Семена Олельковича від литовської боярині Марії Іванівни Гаштольд^[2].

Софія Семенівна
Смерть княгині, мініатюра Лицевого літописного зводу
Померла	7 лютого 1483(1483-02-07) Твер
Титул	княгиня
Конфесія	православ'я
Рід	Олельковичі
Батько	Семен Олелькович
Мати	Марія Гаштольд
У шлюбі з	Михайло Борисович

Сестра Василя, що посполу з матір'ю був властелем Пінська, й Олександри (Олени), дружини кн. Федора Івановича Ярославича.

Життєпис

Гравюра з твору Бартоша Папроцького «Гніздо цноти» 1578 р.

Зимою 1470/1471 року дівчину видали заміж за останнього великого князя тверського, — сімнадцятилітнього Михайла Борисовича.

Дітей, впрочім, пара не прижила, а зглядно обставин буття Софії у Твері позосталася сливе єдина згадка в місцевому літописі од січня 1483 через приїзд до міста посла Івана III Петра Григоровича Заболотського^[ru], який з нагоди шлюбу московського княжича із її тіточною сестрою, молдавською господарівною Оленою Стефанівною підніс жінці в дар міх вина та два убруси, саджені перлами.

Була похована в Спасо-Преображенському соборі м. Твері побіч могили вел. кн. Анастасії Андріївни Суздальської. По кончині жінки Михайло Борисович уклав союз з Казимиром Ягеллончиком, ба навіть клопотав про шлюб із внучкою того, але цьому наміру так й не судилось збутися.

Див. також

• Барбара Олельківна