Софія Семенівна

Софія (нар. під кінець 1440-х або на поч. 1450-х^[1] — пом. 7 лютого 1483) — донька київського князя Семена Олельковича від боярині Марії Іванівни Гаштольд. Сестра Олександри (Олени), жінки Федора Івановича Ярославича, та Василя, майбутнього владника Пінська.

Софія Семенівна
Смерть княгині, мініатюра Лицевого літописного зводу
Померла	7 лютого 1483(1483-02-07) Твер
Титул	княгиня
Конфесія	православ'я
Рід	Олельковичі
Батько	Семен Олелькович
Мати	Марія Гаштольд
У шлюбі з	Михайло Борисович

Життєпис

Гравюра з твору Бартоша Папроцького «Гніздо цноти» 1578 р.

Взимку 1470/71 року дівчина побралася із великим князем тверським Михайлом Борисовичем, проте дітей подружжя так і не зоставило. Про життя дівчини майже нічого невідомо. Лишень раз — під січень 1483 — Софію згадано Тверським літописом через приїзд до городу Петра Григоровича Заболотського, посла Івана ІІІ, котрий з нагоди весілля московського княжича з її двоюрідною сестрицею, молдавською господарівною Оленою Стефанівною, дарував жінці міх вина й два убруса, перлами саджені.

Була похована в Спасо-Преображенському соборі Твері побіч із могилою вел. кн. Анастасії Андріївни Суздальської. По смерті дружини Михайло Борисович уклав союз з Казимиром Ягеллончиком і навіть клопотав про шлюб з його внучкою, але цьому наміру не судилось збутися.

Див. також

• Барбара Олельківна