Союз українок Америки

Союз Українок Америки (СУА, англ. Ukrainian National Women's League of America, UNWLA) — постав 1925 року з об'єднання п'ятьох жіночих товариств Нью-Йорка й околиць з метою плекання української свідомості, організації освітньої та виховної праці, участі в жіночому русі та допомоги рідному краєві.^[2]

Союз українок Америки
Абревіатура	UNWLA(англ.)
Тип	організація жіноча організаціяd
Засновано	1925  Нью-Йорк
Правовий статус	організація 501(c)(3)
Країна	США
Штаб-квартира	Нью-Йорк
Друкований орган	Наше життя (часопис)
Партнерство	Союз українок[1]
Дочірня(і) організація(ї)	Фонд Лесі та Петра Ковалевих
Вебсайт: unwla.org
Нагороди Почесна Грамота Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері (16 серпня 2002) (16 серпня 2002)
Союз українок Америки у Вікісховищі

З лютого 2022 року СУА зосередили свою діяльність на гуманітарній допомозі та адвокації у відповідь на російське вторгнення в Україну.^[3] За даними звіту Diaspora Emergency Action & Coordination (DEMAC), організація зібрала приблизно 750 000 доларів США на гуманітарні потреби протягом одного місяця.^[4]

Історія

Розвиток СУА активізували скликані ним жіночі конгреси 1932 у Нью-Йорку і 1948 у Філадельфії (тоді ж за співучастю СУА створено Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій — СФУ ЖО).

Структура

З 1959 року триступенева організація; 1976 — 115 відділів (1932 — 40, 1948 — 60), що згуртовані у 9 округах; бл. 5000 чл. Центральний осідок 1925-43 і з 1975 у Нью-Йорку, 1943-74 у Філадельфії.^[5]

Ділянки праці

Ділянки праці:

• суспільна опіка — допомога постраждалим від повені в Карпатах (1927) і пацифікації у Галичині (1930), біженцям у Німеччині й Австрії (1946 — 48), постраждалим від землетрусу в Югославії (1969), переселення вдів з дітьми з Західної Європи до США (1950), опіка над школами українознавства в Німеччині, Австрії (з 1954), Бельгії (з 1963) та над самітними жінками похилого віку в Європі (1958), стипендії, зокрема для учнів у Бразилії з 1972 (у 1976 — 138 стипендіатів);
• виховна — 26 дитячих світличок у США;
• 1961 року заходами округи СУА у Клівленді відкрито пам'ятник Лесі Українки за проєктом Михайла Черешньовського;
• 1932 року СУА купив збірки народного мистецтва в Галичині;
• 1967 року відкрив постійну музейну виставку в Українському Інституті Америки в Нью-Йорку, перетворену 1976 на Український Музей у власному домі;^[6]
• 64 Відділ у Нью-Йорку влаштовує щорічно виставки образотворчого мистецтва, влаштував покази іст. укр. ноші у США й Канаді, видав збірку перекладів Лесі Українки «Дух полум'я» в англійському перекладі Персіфаля Канді, кілька альбомів українських узорів і книг куховарських приписів.

Видання

1938 року почали виходити «Вісті СУА» як сторінка в газеті «Америка», з 1944 року журнал «Наше Життя» (з 1972 року — ред. Уляна Любович, у 2009 році — Тамара Стадниченко).

Партнерство

З 1949 року СУА входить до Генеральної Федерації Жіночих Клубів, а з 1952 року — Національної Ради Жінок Америки. СУА бере участь у численних конвенціях і конгресах, підтримує зв'язки з українськими централями — Українським Конгресовим Комітетом і ЗУАДК, у яких є членом-засновником.

Персоналії

Голови СУА

• Юлія Шустакевич (1925), Юлія Ярема (1925—1931), Олена Лотоцька (1931—1934 і 1943—1965), Анастасія Ваґнер (1935—1939), Анета Кмець (1934—1935 і 1939—1943), Стефанія Пушкар (1965—1971), Лідія Бурачинська (1971—1974), Іванна Рожанковська (1974—1987).

Почесні члени СУА

• Андрушків Софія (1990)

Нагороди

• Почесна Грамота Президента України за активну благодійницьку діяльність у гуманітарній сфері (16 серпня 2002)^[7]

Див. також

• Фонд Лесі та Петра Ковалевих
• Віра Еліяшевська