Союз 11К

«Союз 11К» або «Союз-В»  — проєкт радянських безпілотних космічних кораблів для дозаправки космічного буксира.

«Союз 11К» або «Союз-В»

Ескізний проєкт навколомісячного апарата. Справа пілотований Союз-А, посередині розгінний блок Союз-Б, зліва танкер Союз-В
Опис серії
Розробник	ОКБ-1
Країна	СРСР
Призначення	заправник
Технічні характеристики
Стартова маса	5900 кг
Орбіти	низька навколо Землі
Виробництво
Статус	скасовано
Пов'язані апарати
Носій	Р-7

Залежно від завдання 1-3 танкери Союз-В автоматично стикувалися з Союзом-Б і додавали до 22 тонн палива.

Історія

1959 під керівництвом Тихонравова в ОКБ-1 почалися дослідження пілотованого обльоту Місяця. Планувалося використання ракет-носіїв, похідних від міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 розробки цього ж бюро. Очікувана вантажність до 6 тонн змусила планувати збирання на низькій навколоземній орбіті навколомісячного апарата з кількох частин. Для цього слід було розробити методи зближення, стикування і дозаправки у космосі.

1960—1961 дослідження під індексом Л-1 планували автоматичні зближення і стикування кількох блоків і використання маніпуляторів для їхнього збирання.

Ескізний проєкт

У грудні 1962 Корольов затвердив ескізний проєкт Союзу, за яким навколомісячний пілотований корабель Союз-А (7К) виводився на орбіту навколо Місяця розгінним блоком Союз-Б (9К), для заправки якого використовувався танкер Союз-В (11К). Щоб отримати фінансування від Міністерства оборони, в проєкті пропонувалися дві додаткові модифікації: Союз-П (рос. Перехватчик, перехоплювач) і Союз-Р (рос. Разведчик, розвідник). Для виведення Союзу-П на орбіти висотою до 6 тис. км використовувався танкер Союз-В.

1963 ОКБ-1 працювало над проєктами тримісного корабля Восход (3КВ) і двомісного Восход-2 (3КД), величезною ракетою-носієм Н1 (11А52) і її меншими варіантами Н11 (11А53) і Н111 (11А54), і кількома безпілотними апаратами.

20 березня 1963 експертна комісія розглянула ескізний проєкт і затвердила розробку корабля 7К в ОКБ-1, передавши розробку апаратів 9К і 11К до інших конструкторських бюро, а військові варіанти до самарського відділу ОКБ-1. На військові варіанти виділили достатнє фінансування і недостатнє — на місячний корабель. Для польоту кораблів Союз А-Б-В слід було виконати п'ять успішних автоматичних стикувань. На той час це здавалося неможливим, тому обрано проєкт Челомея, за яким одномісний корабель ЛК-1 для обльоту Місяця одним запуском виводила ракета-носій «Протон» (УР500К-Л1).

3 серпня 1964 постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про роботи з дослідження Місяця і космічного простору» головним розробником пілотованого корабля для обльоту Місяця визначили ДКБ-52 (генеральний конструктор Володимир Челомей), головним розробником пілотованого корабля для посадки на Місяць визначили ОКБ-1 (генеральний конструктор Сергій Корольов), проєкт 7К-9К-11К скасували.

Розроблені системи стикування і дозаправки частково використані при створенні автоматичних вантажних кораблів Прогрес .

Джерела

• Космічний корабель Союз Енциклопедія астронавтики (англ.)
• Космічний корабель Союз-В Енциклопедія астронавтики (англ.)