Соя (рід)

Соя (Glycine) — рід квіткових рослин з родини бобових. Найвідомішим видом є соя звичайна (Glycine max). Хоча більшість видів зустрічаються лише в Австралії, ареал сої простягається до Східній Азії й Китаю. Займає тропіки, субтропіки та помірний пояс Східної півкулі.

Соя
соя звичайна (Glycine max)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Підродина:	Метеликові (Faboideae)
Триба:	Phaseoleae
Підтриба:	Glycininae
Рід:	Соя (Glycine) Willd.
Типовий вид
Glycine clandestina J.C.Wendl.
Синоніми
Список • Chrystolia Montrouz. • Glycine L. • Leptocyamus Benth. • Leptolobium Benth. 1838 • Soja Moench
Вікісховище: Glycine (Fabaceae)

Морфологічна характеристика

Це однорічні чи багаторічні трав'янисті рослини, вони в'юнкі, повзучі чи прямовисні. В'юнкі в'ються вгору проти годинникової стрілки. Корені трав'янисті або майже дерев'янисті, зазвичай з бульбочками. Листки розташовані почергово, спірально або в два ряди на стеблі; вони перисто-3(7)-листочкові; прилистки дрібні, вільні, зазвичай опадні. Суцвіття пазушні, китицеподібні чи зонтикоподібні. Квітки невеликі, двостатеві, зигоморфні, на ніжках чи сидячі, поодинокі чи зібрані у вузлах. Приквітки малі біля основи квітконосу й приквітники парні, біля основи чашечки. Чашечка плівчаста, дзвінчаста, волосиста, глибоко 2-губа; верхні 2 частки зрощені, нижні 3 ланцетні до щетинкоподібної. Віночки мають типову будову метеликових квіток. Віночок зазвичай пурпуровий, світло-пурпуровий чи білий, трохи довший за чашечку, голий; пелюстки довгокігтисті; штандарти великі, підкруглі чи зворотно-яйцюваті; крила вузькі, злегка зрощені з кілями; кілі коротші за крила, тупі, верхівка незакручена. Десять плідних тичинок не зрощені з пелюстками і чітко чергуються довші з коротшими. Боби лінійні чи довгасті, прямі чи зігнуті. Насіння 1–5, яйцювато-видовжені, майже сплюснуто-чотирикутні, сплющені або округлі. У деяких видів боби перебувають у землі, подібно до арахісу. Підземні плоди зазвичай містять тільки одне насіння, плоди, що дозрівають на повітрі, зазвичай містять від двох до чотирьох, рідше п'яти насіння^[1].

Використання

Glycine max використовується в їжу. Рослина має медичне використання. Іноді її вирощують як сидерат. Олія має дуже широкий спектр застосування і широко використовується в хімічній промисловості. Рослина є чудовим джерелом біомаси. Олію з насіння можна використовувати як дизельне паливо, а стебла можна спалювати як паливо^[2].

Glycine tomentella має медичне використання. Цей вид є третинним генетичним родичем сої (Glycine max) і як такий має потенціал у програмах селекції^[3].

Glycine tabacina використовується в їжу, а саме корінь рослини. Рослина має медичне використання^[4].

Glycine soja використовується в їжу. Рослина має медичне використання. Олія має дуже широкий спектр застосування і широко використовується в хімічній промисловості. Цей вид є диким предком культивованої сої та має потенційну цінність як генетичний ресурс, особливо при розведенні для підвищення врожайності^[5].

Етимологія

Назва роду Glycine спочатку була введена Карлосом Ліннеєм у першому виданні Genera Plantarum. Воно походить від грецького «glykys» (солодкий) і, ймовірно, стосується солодкості грушоподібних їстівних бульб, вироблених рослиною Glycine apios, тепер відомою як Apios americana. Соя — запозичення із західноєвропейських мов; німецька, нідерландська, англійська й французькі назви зводяться до яп. shoyu (so-ju), що значить «соєва олія», що походить від китайської ciang-yu (теж «соєва олія»)^[6].

Види

Підрід Glycine^[7][8]

1. Glycine albicans^[d] Tindale & Craven(інші мови)
2. Glycine aphyonota^[d] B.E.Pfeil(інші мови)
3. Glycine arenaria^[sv] Tindale
4. Glycine argyrea^[sv] Tindale
5. Glycine canescens^[en] F.J.Herm.(інші мови)
6. Glycine clandestina^[en] J.C.Wendl.
7. Glycine curvata^[sv] Tindale
8. Glycine cyrtoloba^[sv] Tindale
9. Glycine falcata^[sv] Benth.
10. Glycine gracei^[d] B.E.Pfeil(інші мови) & Craven(інші мови)
11. Glycine hirticaulis^[d] Tindale & Craven(інші мови)
12. Glycine lactovirens^[d] Tindale & Craven(інші мови)
13. Glycine latifolia^[en] (Benth.) C.Newell & Hymowitz(інші мови)
14. Glycine latrobeana^[en] (Meissner) Benth.
15. Glycine microphylla^[en] (Benth.) Tindale
16. Glycine montis-douglas^[d] B.E.Pfeil(інші мови) & Craven(інші мови)
17. Glycine peratosa^[d] B.E.Pfeil(інші мови) & Tindale
18. Glycine pescadrensis^[d] Hayata
19. Glycine pindanica^[sv] Tindale & Craven
20. Glycine pullenii^[d] B.E.Pfeil(інші мови), Tindale & Craven(інші мови)
21. Glycine remota^[d] M.D.Barrett(інші мови) & R.L.Barrett(інші мови)
22. Glycine rubiginosa^[d] Tindale & B.E.Pfeil(інші мови)
23. Glycine stenophita^[d] B.E.Pfeil(інші мови) & Tindale
24. Glycine syndetika^[d] B.E.Pfeil(інші мови) & Craven(інші мови)
25. Glycine tabacina^[en] (Labill.) Benth.
26. Glycine tomentella^[en] Hayata

Підрід Soja (Moench) F.J. Herm.(інші мови)

1. Glycine soja Siebold & Zucc.
2. Glycine max (L.) Merr.