Спас-Клепики

Спас-Кле́пики (рос. Спас-Клепики) — місто (з 1920^[2]), адміністративний центр Клепиківського району, Рязанська область, Росія.

Спас-Клепики рос. Спас-Клепики
Прапор Герб
Координати 55°08′00″ пн. ш. 40°10′00″ сх. д.
Країна	Росія  Росія
Адмінодиниця	Q16700012?
Площа	6 км²
Висота центру	110 м
Населення	4591 осіб (2023)[1]
Часовий пояс	UTC+3 (Q16700012)
Поштовий індекс	391030
GeoNames	489862
OSM	↑7688897 ·R (Q16700012)
Офіційний сайт	klepiki.ru
Спас-Клепики Спас-Клепики (Росія)
Спас-Клепики у Вікісховищі

Розташоване при впадінні річки Совка до річки Пра в центральній частині Мещерської низовини за 67 км на північний схід від Рязані.

Історія

Місто Спас-Клепики відоме з XVI століття як село Клепиково на Касимовському тракті, що входило до Старорязанського стану Рязанського (Переяслав-Рязанського) повіту. Найменування «Клепиково» походить від старовинного назви ножа для очищення риби — «клепика». Після відкриття церкви Спаса село отримує другу назву — Спаське. На початку XX століття назви були об'єднані.

У другій половині XVII століття село отримало популярність як торговий центр із полотняною фабрикою. У 1730-х рр. належало московському купцеві 1 гільдії Миколі Панкратовичу Рюміну, потім було відписане в казну. У 1750-х рр. селом володів підполковник, князь Григорій Патрикійович Кільдишев. У середині XIX століття в районі Клепикова починає розвиватися виробництво вати та клоччя. Додатковий імпульс розвитку міста надало спорудження вузькоколійної залізниці, що до початку XX століття поєднала Рязань і Владимир. Дорога в місті була розібрана в 1999 році, коли вокзал і дерев'яний залізничний міст через річку Пру згоріли. Найближча залізнична станція розташована за 25 км від міста, у селищі міського типу Тума.

У 1859 році у Спас-Клепиках було 68 дворів при чисельності населення 458 осіб^[3].

Наприкінці XIX — початку XX століття Спас-Клепики були адміністративним центром Клепиківської волості Рязанського повіту.

У 1909 — 1912 роках у церковно-учительській школі Спас-Клепиків навчався Сергій Єсенін.

1 липня 1918 року у Спас-Клепиках відбулося селянське повстання, самосуд натовпу над трьома представниками Рязанської губернської надзвичайної комісії і начальником 4-ї дільниці місцевої народної міліції.

У 1920 році Спас-Клепикам було присвоєно статус міста. У 1919 році утворено Спас-Клепиківський район.