Список сонячних телескопів

Наземні сонячні телескопи — це спеціалізовані телескопи, що використовуються для спостереження Сонця з поверхні Землі. Сонячні телескопи часто мають кілька фокусних відстаней і використовують різні комбінації дзеркал, лінзи, спектроскопи, камери, коронографи. Існує багато типів інструментів, розроблених для спостереження Сонця з поверхні Землі, наприклад, у XX столітті були поширеними сонячні вежі.

Наземні телескопи

Оптичні телескопи

Назва/Обсерваторія	Фото	Апертура	Рік	Місце	Країна	Примітки
Сонячний телескоп імені Денієла Іноуї		400 см	2019–	Галеакала, Мауї, Гаваї	США	[1][2][3][4]
Китайський великий сонячний телескоп		180 см	2019–	Ченду, Сичуань	КНР	Перше світло 10 грудня 2019[5]
GREGOR, Обсерваторія Тейде[en]		150 см	2012–	Тенерифе, Іспанія	Німеччина	[6]
Сонячний телескоп Гуда[en], Сонячна обсерваторія Біг-Беар[en]		160 см	2008–	Каліфорнія	США
Новий вакуумний сонячний телескоп, Юньнанська астрономічна обсерваторія		100 см	2010–	Юньнань	КНР	100-см вакуумний сонячний телескоп[7]
Баштовий телескоп Андрія Сєверного, Кримська астрофізична обсерваторія		90 см	1954–	Крим	Україна
Багатоцільовий автоматизований сонячний телескоп, Саянська сонячна обсерваторія[ru]		80 см		Монди, Бурятія	Росія	Розташований в горах на висоті 2000 м[8]
Великий сонячний вакуумний телескоп, Байкальська астрофізична обсерваторія		76 см	1980–	Іркутська область	Росія	На березі озера Байкал[8]
Оптичний і ближній інфрачервоний трейсер сонячних викидів (ONSET), Нанкінський університет		3x27.5 см	2010–	Нанкін	КНР	[9]
Болгарський 15-см сонячний коронограф[10], Національна астрономічна обсерваторія Рожен		100 см	2005–	Рожен	Болгарія
Шведський сонячний телескоп[en], Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос		100 см	2002–	Ла-Пальма, Іспанія	Швеція	[11]
Сонячна обсерваторія Прейрі-В'ю[12]		35 см	1999–	Техас	США
Вдосконалений багатоканальний поляриметр корони (UCOMP)		20 см	2021–	Мауна-Лоа, Гаваї	США
K-коронограф (K-COR)		20 см	2013–	Мауна-Лоа, Гаваї	США
Датський відкритий телескоп[en], Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос		45 см	1997–	Ла-Пальма, Іспанія	Нідерланди
Сонячний телескоп THÉMIS, Обсерваторія Тейде[en]		90 см	1996–	Тенерифе, Іспанія	Італія,  Франція
Вакуумний баштовий телескоп, Обсерваторія Тейде[en]		70 см	1989–	Тенерифе, Іспанія	Німеччина	[13]
Безкупольний сонячний телескоп Хіда[ja]		60 см	1979–	Такаяма, Ґіфу	Японія	[14]
Удайпурська сонячна обсерваторія, MAST Full Disk H-alpha Telescope H-alpha Spar Telescope Coudé Telescope		50 см 15 см 25 см 15 см	1976–	Удайпур	Індія
Сонячний телескоп Річарда Данна[en]		76 см	1969–	Санспотська сонячна обсерваторія[en], Санспот[en], Нью-Мексико	США
Медонська сонячна обсерваторська вежа[en]		60 см	1968–	Медон	Франція
Сонячний телескоп Макмата — Пірса[en], Обсерваторія Кітт-Пік		161 см	1961–	Аризона	США	Найбільший за апертурою сонячний телескоп на майже 60 років
Обсерваторія ARIES		15 см	1961–	Найнітал	Індія
Сонячний тунельний телескоп, Кодайканальська сонячна обсерваторія		61 см	1958–	Кодайканал[en]	Індія	[15]
45-см-Турмлескоп		45 см	1943–	Шауїнсланд	Німеччина
Телекоп Грегорі Куде		45 см	1959-	Локарно	Швейцарія	Використовувався Геттінгенською обсерваторією до 1984 й IRSOL після 1984.
Сонячний баштовий телескоп Цейсса		45 см	1930–	Токіо	Японія	[16]
Вежа Ейнштейна		60 см	1924–	Потсдам	Німеччина
150-футова вежа, Обсерваторія Маунт-Вілсон		30 см	1912–	Каліфорнія	США	[1]
Сонячний телескоп Сноу[en], Обсерваторія Маунт-Вілсон		61 см	1904–	Каліфорнія	США	[17]
Леребур/Грабб-Парсонс, Кодайканальська сонячна обсерваторія		20 см	1901–	Кодайканал[en], Індія	Індія (1947- )  Велика Британія (1901–1950)
Solar-T[pt]		2x7.6 см	2016	Антарктида	Бразилія	[18]
Шведський вакуумний телескоп[en], Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос		47.5 см	1985–2000	Ла-Пальма, Іспанія	Швеція	Замінений Шведським сонячним телескопом[en]
Телескоп Грегорі Куде		45 см[1]	1984–2002	Тенерифе, Іспанія (1984–2002)	Німеччина	Замінений на GREGOR[19][1]
Сонячний прилад Еванса		40 см	1953–2014	Санспотська сонячна обсерваторія[en], Санспот[en], Нью-Мексико	США	[20]
Геттінгенська сонячна вежа		2x15 см 11 см	1942–2004	Геттінген	Німеччина
Обсерваторія Макматів–Губерта[en]		61 см	1941–1979	Мічиган	США	Замінений 10,5-дюймовим телескопом у 1941
50-футова вежа, Обсерваторія Макматів–Губерта[en]		40 см	1936–1979	Мічиган	США
10,5-дюймовий телескоп, Обсерваторія Макматів–Губерта[en]		26.7 см	1930–1941	Мічиган	США	Замінений 24-дюймовим телескопом у 1941
Сонячна вежа Арчетрі, Обсерваторія Арчетрі		37 см	1925-2006	Арчетрі	Італія

Телескопи для спостереження Сонця існують вже сотні років, цей список не є повним і сягає лише 1900 року.

Потенційні майбутні оптичні телескопи

Назва/Обсерваторія	Фото	Апертура	Статус	Розташування	Країна	Примітки
COSMO		150 см	запропонований		США	[21]
Національний великий сонячний телескоп[en]		200 см	запропонований[22]	Мерак[en], Ладакх	Індія
Китайський гігантський сонячний телескоп[en]		500–800 см	запланований	Західна частина Китаю	КНР	[23]
Європейський сонячний телескоп		400+ см	запланований	Канарські острови	15 європейських країн[24]	[25]

Радіотелескопи

Назва/Обсерваторія	Фото	Діапазон	Роки	Місце	Країна	Примітки
Китайський спектральний радіогеліограф		0.4 - 2.0 ГГц 2.0 - 15 ГГц	2013 -	Внутрішня Монголія	КНР	[26]
Радіогеліограф Нансе, Радіообсерваторія Нансе		150–450 МГц		Солонь, Центр — Долина Луари	Франція	[27]
Сонячний масив Овенс-Веллі		1–18 ГГц		Солонь, Центр — Долина Луари	Франція	[28]
Нобеямський радіогеліограф, Нобеямська радіообсерваторія[en]		17 and 34 ГГц		Мінамі-Макі, Наґано	Японія	[29]
Нобеямські радіополяриметри, Нобеямська радіообсерваторія[en]		1, 2, 3.75, 9.4, 17, 35, and 80 ГГц		Мінамі-Макі, Наґано	Японія	[30]
Сибірський сонячний радіотелескоп			1983–	Бурятія	Росія	[31]
Сонячний субміліметровий телескоп[en], Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто		212 and 405 ГГц	1999–	Сан-Хуан	Аргентина	[32]
POEMAS, Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто		45 and 90 ГГц	2011–	Сан-Хуан	Аргентина
Блеєнська радіообсерваторія		10 МГц–5 ГГц	1979–	Греніхен	Швейцарія	[33]
Мережа сонячних радіотелескопів		245, 410, 610, 1415, 2695, 4975, 8800 and 15400 МГц		Австралія, Італія, Массачусетс і Гаваї	Австралія,  Італія, США	[33][34]
Сонячний радіотелескоп Даочень		150-450 МГц	2023-	Сичуань	КНР	[35]
Телескоп міжпланетних сцинтиляцій Мінганту		327 МГц and 654 МГц	2023-	Внутрішня Монголія	КНР	[36]

Космічні телескопи

Сонячні космічні телескопи входять до списку космічних геліофізичних місій.

Інші типи сонячних телескопів

Існують набагато менші комерційні та аматорські телескопи, такі як сонячні телескопи SolarMax діаметром до 8 від Meade Instruments^[37][38].

Більшість сонячних обсерваторій здійснюють оптичні спостереження у видимому, ультрафіолетовому та ближньому інфрачервоному діапазонах, а іноді й на інших довжинах хвиль.

• Аксіонний сонячний телескоп CERN^[en] шукає сонячні аксіони з початку 2000-х років.
• Багатоспектральний сонячний телескопний масив (MSSTA) - ракета, запущена з ультрафіолетовими телескопами в 1990-х роках.
• Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто містить субміліметровий сонячний телескоп.
• Телескоп Раздова^[en]

Посилання

• Список великих сонячних телескопів за апертурою BBSO

Див. також

• Списки телескопів