Список чемпіонів WWE

Титул чемпіона WWE вважається найбільшим досягненням для реслера, що працює в однойменній компанії. Саме чемпіонство було засноване 29 квітня 1963 року. За всю довгу історію титулу ним володіли 47 реслерів. Першим чемпіоном став Бадді Роджерс. Найдовше пояс тримав Бруно Саммартіно — 2803 дня. Найчастіше титул здобував Рік Флер — 16 разів.

Нижче поданий список усіх реслерів, які коли-небудь володіли титулом.

Назви титулу

Докладніше: Чемпіон WWE

Назва	Роки
Чемпіон світу WWWF у важкій вазі	25 квітня 1963 — 8 лютого 1971[1]
Чемпіон WWWF у важкій вазі	8 лютого 1971 — 1 березня 1979[1]
Чемпіон WWF у важкій вазі	1 березня 1979 — 26 грудня 1983[1]
Чемпіон світу WWF у важкій вазі	26 грудня 1983 — 30 березня 1998[2]
Чемпіон WWF	30 березня 1998[2] — 9 грудня 2001[3]
Беззаперечний чемпіон WWF	9 грудня 2001[3] — 6 травня 2002[4]
Беззаперечний чемпіон WWE	6 травня 2002[4] — 2 вересня 2002; 14 серпня 2011 — 18 вересня 2011; 8 квітня 2024 — дотепер
Чемпіон WWE	2 вересня 2002 — 15 грудня 2013; 27 червня 2016 — 25 липня 2016; 12 грудня 2016 — дотепер
Чемпіон світу WWE у важкій вазі	15 грудня 2013 — 27 червня 2016
Чемпіон світу WWE	26 липня 2016 — 12 грудня 2016
Беззаперечний Всесвітній чемпіон WWE	3 квітня 2022 — 7 квітня 2024

Чемпіони

†	помічені чемпіони, що не визнані WWE

№	Реслер	Фото	Статистика			Зміна власника титулу			Примітка	Посилання
			Днів	Днів (визнано)	Кількість чемпіонств
						Дата	Місце	Шоу
World Wide Wrestling Federation (WWWF)
1	Бадді Роджерс	—	36	22	1	11 квітня 1963 року	Вашингтон, США	Heavyweight Wrestling	Виграв вигаданий турнір у Ріо-де-Жанейро після виходу WWWF з Національного Альянсу Реслінгу (NWA), в якому Роджерс був 7-м чемпіоном світу у важкій вазі після перемоги над Петом О'Коннором 30 червня 1961 року. Після того, як 24 січня 1963 року Роджерс через утримання програв Лу Тесу титул, промоутери Північного Сходу (на чолі з Вінсом МакМеном-старшим і Тутсом Мондтом) не визнали цю зміну титулу і вийшли зі складу NWA, щоб утворити WWWF. WWWF оголосила Роджерса своїм чемпіоном світу з 25 січня 1963 року, але не визнавалв його першим в історії чемпіоном світу WWWF у важкій вазі до 11 квітня 1963 року, коли він отримав титульний пояс. Тим не менш, WWE декларує старт чемпіонства Роджерса і заснування титулу 25 квітня 1963 року.	[5][6][7][8][9]
2	Бруно Саммартіно		2803	2803	1	17 травня 1963 року	Нью-Йорк, США	Домашнє шоу	Володів титулом понад сім років, що є рекордом для професійного реслінгу	[10]
3	Іван Колофф		21	21	1	18 січня 1971 року	Нью-Йорк, США	Домашнє шоу	Поєдинок один на один.	[11]
4	Педро Моралес		1027	1027	1	8 лютого 1971 року	Нью-Йорк, США	Домашнє шоу	Титул був перейменований на «чемпіон WWF у важкій вазі», після того як WWWF з'єдналося з NWA.	[12]
NWA: World Wide Wrestling Federation (WWWF)
5	Стен Стазіак		9	9	1	1 грудня 1973 року	Філадельфія, Пенсільванія, США	Домашнє шоу	Поєдинок один на один.	[13]
6	Бруно Саммартіно		1237	1237	2	10 грудня 1973 року	Нью-Йорк, США	Домашнє шоу	Поєдинок один на один.	[14]
7	«Суперзірка» Біллі Грем		296	296	1	30 квітня 1977 року	Балтімор, Меріленд, США	Домашнє шоу	Поєдинок один на один.	[15]
8	Боб Бекланд		648	2135	1	20 лютого 1978 року	Нью-Йорк, США	WWF on MSG Network	Титул було перейменовано на «чемпіон WWF у важкій вазі», коли WWWF змінила назву на WWF у березні 1979 року.	[16]
NWA: World Wrestling Federation (WWF)
†	Антоніо Інокі		6	—	—	30 листопада 1979 року	Токушіма, Японія	Toukon Series	Офіційно цей чемпіон не був визнаний WWE. Президент WWF Хісаші Шинма відмінив перемогу Бекланда через втручання Тигра Джита Сінгха, і заявив, що Іноки залишається чемпіоном. Після цього Інокі здав титул.	[17]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	6 грудня 1979 року	Токіо, Японія	—	Інокі негайно вакантував титул після того, як матч-реванш з Бекландом закінчився безрезультатно через втручання.	[17]
†	Боб Бекланд		1470	—	1	6 грудня 1979 року	Токіо, Японія	WWF on MSG Network	Переміг Боббі Данкама в «Техаському смертельному матчі» і виграв вакантний титул. 19 жовтня 1981 року, після суперечливого поєдинку з Грегом Валентайном у Медісон-сквер-гарден, титул став вакантний за рішенням Атлетичної Комісії штату Нью-Йорк. Бекланд переміг Валентайна в матчі-реванші в MSG 23 листопада 1981 року, щоб покласти край вакантності титулу. WWE визнає весь цей період як одне безперервне чемпіонство.	[17]
9	Залізний Шейх		28	28	1	26 грудня 1983 року	Нью-Йорк, США	WWF on MSG Network	Залізний Шейх переміг після підкорення, коли менеджер Бекланда Арнольд Скааланд викинув рушник в той момент, коли Шейх виконав Бобу свій больовий прийом «Кігті верблюда», аби уникнути серйозної травми Бекланда.	[18]
World Wrestling Federation (WWF)
10	Халк Хоган		1474	1474	1	23 січня 1984 року	Нью-Йорк, США	WWF on MSG Network	День офіційного початку «Халкоманії».	[19]
11	Андре Гігант		<1	<1	1	5 лютого 1988 року	Індіанаполіс, Індіана, США	The Main Event I	Андре переміг Хогана після того, як суддя, підкуплений Тедом Дібіасі, зробив три відліки, хоча Хоган підняв плече після другого.	[20]
†	Тед Дібісі		8	—	1	5 лютого 1988 року	Індіанаполіс, Індіана, США	The Main Event I	Одразу ж після перемоги Андре віддав пояс Теду Дібіасі, але це було заборонено, тож дане чемпіонство не визнається.	[20]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	5 лютого 1988 року	Герші, Пенсільванія, США	WWF Superstars of Wrestling	Одразу ж після перемоги Андре віддав пояс Теду Дібіасі, але це було заборонено, тому титул став вакантним.	[20]
12	Ренді Севідж		371	371	1	27 березня 1988 року	Атлантік-Сіті, Нью-Джерсі, США	Реслманія IV	Поєдинок один на один проти Теда Дібіасі у фіналі турніру за вакантний титул.	[21]
13	Халк Хоган		364	364	2	2 квітня 1989 року	Атлантік-Сіті, Нью-Джерсі, США	Реслманія V	Поєдинок один на один.	[22]
14	Останній Воїн		293	293	1	1 квітня 1990 року	Торонто, Онтаріо, Канада	Реслманія VI	В матчі також розігрувався титул Інтерконтинентального чемпіона WWF, яким володів Останній Воїн.	[23]
15	Сержант Слотер		64	64	1	19 січня 1991 року	Маямі, Флорида, США	Royal Rumble	Поєдинок один на один.	[24]
16	Халк Хоган		248	248	3	24 березня 1991 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	Реслманія VII	Поєдинок один на один.	[25]
17	Андертейкер		6	6	1	27 листопада 1991 року	Детройт, Мічиган, США	Survivor Series	Поєдинок один на один.	[26]
18	Халк Хоган		1	4	4	3 грудня 1991 року	Сан-Антоніо, Техас, США	This Tuesday in Texas	Поєдинок один на один.	[27]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	4 грудня 1991 року	Нью-Гейвен, Коннектикут, США	WWF Superstars of Wrestling	Хоган був позбавлений титулу президентом WWF Джеком Танні, через порушення правил під час останніх двох поєдинків. Танні, заявив 7 грудня на шоу Superstars, що титул дістанеться переможцю Королівської битви.	[27]
19	Рік Флер		77	77	1	19 січня 1992 року	Олбані, Нью-Йорк, США	Royal Rumble	Переміг у Королівській битві за вакантний титул.	[28]
20	Ренді Севідж		149	149	2	5 квітня 1992 року	Індіанаполіс, Індіана, США	Реслманія VIII	Поєдинок один на один.	[29]
21	Рік Флер		41	41	2	1 вересня 1992 року	Герші, Пенсільванія, США	Prime Time Wrestling	Поєдинок один на один.	[30]
22	Брет Гарт		174	174	1	12 жовтня 1992 року	Саскатун, Саскачеван, Канада	Живий виступ	Поєдинок один на один.	[31]
23	Йокодзуна		<1	<1	1	4 квітня 1993 року	Лас-Вегас, Невада, США	Реслманія IX	Поєдинок один на один.	[32]
24	Халк Хоган		70	70	5				Поєдинок один на один. Після перемоги Йокодзуни над Бретом Гартом, менеджер Містер Фудзі кинув виклик Хогану. Халк виграв даний матч і титул.	[33]
25	Йокодзуна		280	280	2	13 червня 1993 року	Дейтон, Огайо, США	King of the Ring	Поєдинок один на один.	[34]
26	Брет Гарт		248	248	2	20 березня 1994 року	Нью-Йорк, США	Реслманія Х	Родді Пайпер був спеціальним рефері.	[35]
27	Боб Бекланд		3	3	2	23 листопада 1994 року	Сан-Антоніо, Техас, США	Survivor Series	Поєдинок «Визнати свою поразку» (англ. «Throw in the Towel»), де перемогти можна було тільки завдяки больовому. Хелен Харт викинула рушник тоді, коли Боб виконав свій фірмовий больовий.	[36]
28	Дизель		358			26 листопада 1994 року	Нью-Йорк, США	Живий виступ	Найшвидший титульний поєдинок в історії WWE, який тривав 8 секунд.	[37]
29	Брет Гарт		133	133	3	19 листопада 1995 року	Ландовер, Меріленд, США	Survivor Series	Матч без дискваліфікацій.	[38]
30	Шон Майклз		231	231	1	31 березня 1996 року	Анахайм, Каліфорнія, США	Реслманія XII	60-хвилинний матч за правилами «Залізна людина». Матч закінчився з рахунком 0-0 в основний час. Майклз отримав перемогу в додатковий час.	[39]
31	Психопат Сід		63	63	1	17 листопада 1996 року	Нью-Йорк, США	Survivor Series	Поєдинок один на один.	[40]
32	Шон Майклз		25	25	2	19 січня 1997 року	Сан-Антоніо, Техас, США	Royal Rumble	Поєдинок один на один.	[41]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	13 лютого 1997 року	Лоуелл, Массачусетс, США	Raw	Шон зробив титул вакантним через травму коліна.	[41]
33	Брет Гарт		1	1	4	16 лютого 1997 року	Чаттануга, Теннессі, США	In Your House 13: Final Four	Чотирьохсторонній поєдинок на вибування, в якому брали участь Стів Остін, Вейдер і Андертейкер. Реслер був вибитим, якщо перелетить через верхній канат і доторкнеться підлоги двома ногами.	[42]
34	Психопат Сід		34	34	2	17 лютого 1997 року	Нешвілл, Теннессі, США	Raw	Поєдинок один на один.	[43]
35	Андертейкер		133	133	2	23 березня 1997 року	Роузмонт, Іллінойс, США	Реслманія 13	Матч без дискваліфікацій.	[44]
36	Брет Гарт		98		5	3 серпня 1997 року	Східний Рутерфорд, Нью-Джерсі, США	SummerSlam	Шон Майклз був запрошеним рефері.	[45]
37	Шон Майклз		140		3	9 листопада 1997 року	Монреаль, Квебек, Канада	Survivor Series	Майклз виграв в результаті Монреальського облому.	[46]
38	Стів Остін		91		1	29 березня 1998 року	Бостон, Массачусетс, США	Реслманія XIV	Поєдинок один на один. Майк Тайсон був наглядачем за межами рингу.	[47]
39	Кейн		1		1	28 червня 1998 року	Піттсбург, Пенсільванія, США	King of the Ring	Поєдинок «до першої крові».	[48]
40	Стів Остін		90		2	29 червня 1998 року	Клівленд, Огайо, США	Raw is War	Поєдинок один на один.	[49]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	28 вересня 1998 року	Детройт, Мічиган, США	Breakdown: In Your House	Титул став вакантним після трьохстороннього поєдинку, в якому Кейн та Андертейкер одночасно утримали Остіна.	[49]
41	Скеля		44		1	15 листопада 1998 року	Сент-Луїс, Міссурі, США	Survivor Series	Поєдинок один на один проти Менкайнда в фіналі турніру за вакантний титул.	[50]
42	Менкайнд		20		1	4 січня 1999 року	Вустер, Массачусетс, США	Raw is War	Поєдинок без дискваліфікацій.	[51]
43	Скеля		2		2	24 січня 1999 року	Анахайм, Каліфорнія, США	Royal Rumble	Поєдинок «Я здаюся».	[52]
44	Менкайнд		20		2	26 січня 1999 року	Тусон, Аризона, США	Halftime Heat	Поєдинок на пустій арені. Матч був показаний 31 січня 1999 року в перерві між таймами на Super Bowl XXXIII.	[53]
45	Скеля		41		3	15 лютого 1999 року	Бірмінгем, Алабама, США	Raw is War	Поєдинок з драбинами.	[54]
46	Стів Остін		56		3	28 березня 1999 року	Філадельфія, Пенсільванія, США	Реслманія XV	Поєдинок ез дискваліфікацій, в якому запрошеним суддею був Менкайнд.	[55]
47	Андертейкер		36		3	23 травня 1999 року	Канзас-Сіті, Міссурі, США	Over the Edge	Вінс і Шейн МекМен були запрошеними суддями.	[56]
48	Стів Остін		55		4	28 червня 1999 року	Шарлотт, Північна Кароліна, США	Raw is War	Поєдинок один на один.	[57]
49	Менкайнд		1		3	22 серпня 1999 року	Міннеаполіс, Міннесота, США	SummerSlam	Трьохсторонній поєдинок проти Стіва Остіна і Тріпл Ейча із запрошеним суддею Джессі Вентурою.	[58]
50	Тріпл Ейч		22		1	23 серпня 1999 року	Амес, Айова, США	Raw is War	Шейн Макмен був запрошеним суддею.	[59]
51	Вінс Макмен		6		1	14 вересня 1999 року	Лас-Вегас, Невада, США	SmackDown!	Шейн Макмен був запрошеним рефері. Матч був показаний 16 вересня.	[60]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	20 вересня 1999 року	Х'юстон, Техас, США	Raw is War	Макмен зробив титул вакантним.	[60]
52	Тріпл Ейч		49		2	26 вересня 1999 року	Шарлотт, Північна Кароліна, США	Unforgiven	Шестисторонній поєдинок, в якому брали участь Скеля, Менкайнд, Кейн, Біг Шоу і Британський Бульдог. Стів Остін був спеціальним наглядачем за межами рингу.	[61]
53	Біг Шоу		50		1	14 листопада 1999 року	Детройт, Мічиган, США	Survivor Series	Трьохсторонній матч проти Тріпл Ейча та Скелі.	[62]
54	Тріпл Ейч		118		3	3 січня 2000 року	Маямі, Флорида, США	Raw is War	Поєдинок один на один.	[63]
55	Скеля		21		4	30 квітня 2000 року	Вашингтон, США	Backlash	Поєдинок один на один. Шейн Макмен був запрошеним суддею.	[64]
56	Тріпл Ейч		35		4	21 травня 2000 року	Луїсвілл, Кентукі, США	Judgment Day	60-хвилинний матч за правилами «Залізна людина», в якому Тріпл Ейч переміг з рахунком 6-5. Шон Майклз був запрошеним суддею.	[65]
57	Скеля		119		5	25 червня 2000 року	Бостон, Массачусетс, США	King of the Ring	Командний поєдинок шести реслерів. Скеля, Андертейкер і Кейн проти Тріпл Ейча, Вінса Макмена і Шейна Макмена. Хто перший утримував Тріпл Ейча чи когось з Макменів, той ставав новим чемпіоном.	[66]
58	Курт Енгл		126		1	22 жовтня 2000 року	Олбані, Нью-Йорк, США	No Mercy	Поєдинок без дискваліфікацій.	[67]
59	Скеля		35		6	25 лютого 2001 року	Лас-Вегас, Невада, США	No Way Out	Поєдинок один на один.	[68]
60	Стів Остін		175		5	1 квітня 2001 року	Х'юстон, Техас, США	Реслманія Х-Сім	Поєдинок без дискваліфікацій.	[69]
61	Курт Енгл		15		2	23 вересня 2001 року	Піттсбург, Пенсільванія, США	Unforgiven	Поєдинок один на один.	[70]
62	Стів Остін		62		6	8 жовтня 2001 року	Індіанаполіс, Індіана, США	Raw	Поєдинок один на один.	[71]
63	Кріс Джеріко		98		1	9 грудня 2001 року	Сан-Дієго, Каліфорнія, США	Vengeance	Джеріко став Беззаперечним чемпіоном WWF (першим в історії WWE), об'єднавши титули чемпіона WWF і чемпіона WCW у важкій вазі.	[72]
64	Тріпл Ейч		35		5	17 березня 2002 року	Торонто, Онтаріо, Канада	Реслманія Х-8	Тріпл Ейч став останнім чемпіоном перед діленням на бренди.	[73]
65	Халк Хоган		28		6	21 квітня 2002 року	Канзас-Сіті, Міссурі, США	Backlash	Титул був перейменований на «Беззаперечний чемпіон WWE» після того, як 6 травня World Wrestling Federation програла суд World Wide Fund for Nature і була перейменована в World Wrestling Entertainment.	[74]
World Wrestling Entertainment (WWE)
66	Андертейкер		63		4	19 травня 2002 року	Нешвілл, Теннессі, США	Judgment Day	Поєдинок один на один.	[75]
67	Скеля		35		7	21 липня 2002 року	Детройт, Мічиган, США	Vengeance	Трьохсторонній поєдинок за участі Курта Енгла.	[76]
68	Брок Леснар		84		1	25 серпня 2002 року	Юніондейл, Нью-Йорк, США	SummerSlam	Титул був перейменований на чемпіон WWE Після того, як титул став ексклюзивним для SmackDown! 2 вересня 2002 року, слово "Беззаперечний" прибрали із назви титулу, що призвело до створення титулу чемпіона світу у важкій вазі брендом Raw. Леснар також наймолодший чемпіон WWE в історії.	[77]
WWE: SmackDown
69	Біг Шоу		28		2	17 листопада 2002 року	Нью-Йорк, США	Survivor Series	Поєдинок один на один.	[78]
70	Курт Енгл		105		3	15 грудня 2002 року	Санрайз, Флорида, США	Armageddon	Поєдинок один на один.	[79]
71	Брок Леснар		119		2	30 березня 2003 року	Сієтл, Вашингтон, США	Реслманія XIX	Поєдинок один на один.	[80]
72	Курт Енгл		51		4	27 липня 2003 року	Денвер, Колорадо, США	Vengeance	Трьохсторонній поєдинок проти Брока Леснара і Біг Шоу.	[81]
73	Брок Леснар		152		3	16 вересня 2003 року	Ролі, Північна Кароліна, США	SmackDown!	60-хвилинний матч за правилами «Залізна людина».	[82]
74	Едді Герреро		133		1	15 лютого 2004 року	Сан-Франциско, Каліфорнія, США	No Way Out	Поєдинок один на один.	[83]
75	Джон «Бредшоу» Лейфілд		280		1	27 червня 2004 року	Норфолк, Вірджинія, США	The Great American Bash	Матч за правилами «Texas Bullrope».	[84]
76	Джон Сіна		280		1	3 квітня 2005 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	Реслманія 21	6 червня 2005 року титул став ексклюзивним для Raw.	[85]
WWE: Raw
77	Едж		21		1	8 січня 2006 року	Олбані, Нью-Йорк, США	New Year's Revolution	Едж використав свій контракт «Money in the Bank», після того, як Джон Сіна захистив титул у «Клітці знищення».	[86][87]
78	Джон Сіна		133		2	29 січня 2006 року	Маямі, Флорида, США	Королівська битва (2006)	Поєдинок один на один.	[88]
79	Роб Ван Дам		22		1	11 червня 2006 року	Нью-Йорк, США	ECW One Night Stand	Роб використав свій контракт «Money in the Bank». Це був матч «Екстримальні правила». Після цього матчу титул став властністю бренда ECW. Крім цього, Ван Дам володів титулом чемпіона світу ECW.	[89][90]
WWE: ECW
80	Едж		76		2	3 липня 2006 року	Філадельфія, Пенсільванія, США	Raw	Трьохсторонній поєдинок за участі Джона Сіни. Титул став ексклюзивним для бренду Raw.	[91]
WWE: Raw
81	Джон Сіна		380		3	17 вересня 2006 року	Торонто, Онтаріо, Канада	Unforgiven	Поєдинок з драбинами, столами і стільцями. Якщо Сіна програє матч, то покидає бренд Raw.	[92]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	2 жовтня 2007 року	Дейтон, Огайо, США	ECW	Титул став вакантним, після того, як Сіна пошкодив великий грудний м'яз на арені Raw.	[93]
82	Ренді Ортон		<1		1	7 жовтня 2007 року	Роузмонт, Іллінойс, США	No Mercy	Вінс Макмен нагородив титулом Ренді Ортона.	[94]
83	Тріпл Ейч		<1		6				Поєдинок один на один.	[95]
84	Ренді Ортон		203		2				Матч за правилами «До останнього на ногах».	[96]
85	Тріпл Ейч		210		7	27 квітня 2008 року	Балтімор, Меріленд, США	Backlash	Чотирьохсторонній поєдинок проти Джона Сіни, Джона «Бредшоу» Лейфілда і Ренді Ортона. 23 червня 2008 року титул став ексклюзивним для Smackdown!.	[97][98]
WWE: SmackDown
86	Едж		21		3	23 листопада 2008 року	Бостон, Массачусетс, США	Survivor Series	Трьохстронній поєдинок, в якому брав участь також Владімір Козлов. Початково планувалась участь Джеффа Харді, але по сюжету він був знайденим непритомним у готелі.	[99][100]
87	Джефф Харді		42		1	14 грудня 2008 року	Буффало, Нью-Йорк, США	Armageddon	Трьохсторонній поєдинок проти Еджа та Тріпл Ейча.	[101]
88	Едж		21		4	25 січня 2009 року	Детройт, Мічиган, США	Королівська битва (2009)	Поєдинок без дискваліфікацій.	[102]
89	Тріпл Ейч		70		8	15 лютого 2009 року	Сієтл, Вашингтон, США	No Way Out	Поєдинок в «Клітці знищення» проти Еджа, Андертейкера, Біг Шоу, Джеффа Харді і Владіміра Козлова. 13 квітня 2009 року титул став ексклюзивним для Raw.	[103][104]
WWE: Raw
90	Ренді Ортон		42		3	26 квітня 2009 року	Провіденс, Род-Айленд, США	Backlash	Командний поєдинок три на три: Коді Роудс, Тед ДіБіасі і Ренді Ортон проти Тріпл Ейча, Шейна Макмена і Батисти. Якщо перемагає команда Ортона, то він стає новим чемпіоном.	[105]
91	Батиста		2		1	7 червня 2009 року	Нью-Орлеан, Луїзіана, США	Extreme Rules	Поєдинок в «Сталевій клітці».	[106]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	9 червня 2009 року		На WWE.com	Батиста травмував лівий біцепс на руці.	[107]
92	Ренді Ортон		90		4	15 червня 2009 року	Шарлотт, Північна Кароліна, США	Raw	Чотирьохсторонній матч між Сіною, Батистою, Тріпл Ейчем та Ортоном.	[108]
93	Джон Сіна		21		4	13 вересня 2009 року	Монреаль, Квебек, Канада	Breaking Point	Матч за правилами «Я здаюсь». Якщо хто-небудь допоможе Ортону, він втратить титул.	[109]
94	Ренді Ортон		21		5	4 жовтня 2009 року	Ньюарк, Нью-Джерсі, США	Hell in a Cell	Поєдинок в «Пекельній клітці».	[110]
95	Джон Сіна		49		5	25 листопада 2009 року	Пітсбург, Пенсільванія, США	Bragging Rights	60-хвилинний матч за правилами «Залізна людина», в якому Сіна переміг 6-5. Якщо Сіна програє, то покидає Raw.	[111]
96	Шеймус		70		1	13 грудня 2009 року	Сан-Антоніо, Техас, США	TLC: Tables, Ladders & Chairs	Поєдинок зі столами.	[112]
97	Джон Сіна		<1		6	21 лютого 2010 року	Сент-Луїс, Міссурі, США	Elimination Chamber	Матч у «Клітці знищення» проти Теда ДіБіасі, Ренді Ортона, Шеймуса, Тріпл Ейча і Кофі Кінгстона.	[113]
98	Батиста		35		2				Після перемоги Сіни вийшов Вінс Макмен і заявив, що той повинен прямо зараз захищати свій титул проти Батисти. Після перемоги Батиста перейшов до бренду Raw разом із титулом.	[114]
99	Джон Сіна		84		7	28 березня 2010 року	Глендейл, Аризона, США	Реслманія XXVI	Поєдинок один на один.	[115]
100	Шеймус		91		2	20 червня 2010 року	Юніондейл, Нью-Йорк, США	Fatal 4-Way	Чотирьохсторонній поєдинок проти Джона Сіни, Ренді Ортона і Еджа.	[116]
101	Ренді Ортон		64		6	19 вересня 2010 року	Чикаго, Іллінойс, США	Night of Champions	Шестисторонній матч на вибування проти Шеймуса, Джона Сіни, Ренді Ортона, Еджа, Кріса Джеріко і Вейда Барретта.	[117]
102	Міз		160		1	22 листопада 2010 року	Орландо, Флорида, США	Raw	Міз використав свій контракт «Money in the Bank», після того, як Ортон захистив титул у матчі против Вейда Барретта.	[118]
103	Джон Сіна		77		8	1 травня 2011 року	Тампа, Флорида, США	Extreme Rules	Трьохстронній поєдинок в «Сталевій клітці», за участю Джона Моріссона.	[118]
104	СМ Панк		28	28	1	17 липня 2011 року	Чикаго, Іллінойс, США	Money in the Bank	Поєдинок один на один. За сценарієм СМ Панк покинув WWE, але повернувся на Raw 25 липня 2011 року, коли чемпіоном WWE став Сіна. Це єдиний випадок, коли одночасно було двоє чемпіонів.	[119]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	18 липня 2011 року	Грин-Бей, Вісконсін, США	Raw	СМ Панк сюжетно залишив компанію. Пізніше чемпіонство було визнане легітимно триваючим (вакантність відмінено).
105	Рей Містеріо (і СМ Панк)		<1	<1	1	25 липня 2011 року	Гемптон, Вірджинія, США	Raw	Поєдинок один на один проти Міза у фіналі турніру за титул нового чемпіона. СМ Панк також був чемпіоном WWE у цей час.	[118]
106	Джон Сіна (і СМ Панк)		20	20	9				Поєдинок один на один проти Рея Містеріо. СМ Панк також був чемпіоном WWE у цей час.	[120]
—	СМ Панк		—	—	1	14 серпня 2011 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	SummerSlam	Переміг Сіну у матчі один на один за титул беззаперечного чемпіона. Це вважається продовженням його першого чемпіонського терміну. Тріпл Ейч був запрошеним суддею.	[121]
107	Альберто Дель Ріо		35	35	1	14 серпня 2011 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	SummerSlam	Використав свій контракт «Money in the Bank» проти СМ Панка.29 серпня 2011 року перше розділення брендів було анульовано. Чемпіон WWE тепер міг з'являтись і на Raw, і на SmackDown	[122]
WWE (небрендоване чемпіонство)
108	Джон Сіна		14	14	10	18 вересня 2011 року	Буффало, Нью-Йорк, США	Night of Champions	Поєдинок один на один.	[123]
109	Альберто Дель Ріо		49	49	2	2 жовтня 2011 року	Новий Орлеан, Луїзіана, США	Hell in a Cell	Поєдинок в «Пекельній клітці» проти Сіни і СМ Панка.	[124]
110	СМ Панк		434	434	2	20 листопада 2011 року	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США	Survivor Series	Найдовше володіння титулом за останні 25 років.	[125]
111	Рок (Скеля)		70	70	8	27 січня 2013 року	Фінікс, Аризона, США	Royal Rumble	Панк утримав Скелю завдяки втручанню угрупування Щит, але Вінс Макмен розпочав матч заново.	[126]
112	Джон Сіна		133	133	11	7 квітня 2013 року	Іст-Резерфорд, Нью-Джерсі, США	Реслманія 29	Поєдинок один на один.	[127]
113	Денієл Браян		<1	<1	1	18 серпня 2013 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	SummerSlam	Тріпл Ейч був запрошеним суддею.	[128]
114	Ренді Ортон		28	28	7				Ортон використав свій контракт «Money in the Bank». Тріпл Ейч був запрошеним суддею.	[129]
115	Денієл Браян (2)		1	1	2	15 вересня 2013 року	Детройт, Мічиган, США	Night of Champions	Поєдинок один на один.	[130]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	16 вересня 2013 року	Клівленд, Огайо, США	Raw	Тріпл Ейч відібрав титул у Браяна через помилку, якої допустився суддя матчу. Матч за вакантний титул між Ортоном і Браяном на Battleground закінчився безрезультатно.	[131]
116	Ренді Ортон		161	161	8	27 жовтня 2013 року	Маямі, Флорида, США	Hell in a Cell	Переміг Браяна у «Пекельній клітці» у матчі за вакантний титул, зі спеціальним рефері Шоном Майклзом. 15 грудня на PPV TLC Ренді Ортон переміг Джона Сіну і об'єднав титули чемпіона світу у важкій вазі і чемпіона WWE у титул чемпіона світу WWE у важкій вазі.	[132]
117	Денієл Браян		64	65	3	6 квітня 2014 року	Новий Орлеан, Луїзіана, США	Реслманія XXX	Спочатку Браян преміг Тріпл Ейча і кваліфікувався у трьохсторонній поєдинок. У головній події Браян переміг Ренді Ортона і Батисту.	[133]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	9 червня 2014 року	Міннеаполіс, Міннесота, США	Raw	Денієл Браян був позбавлен титулу, у зв'язку з травмою.	[134]
118	Джон Сіна		49	49	12	29 квітня 2014 року	Бостон, Массачусетс, США	Money in the Bank	Джон Сіна переміг Альберто Дель Ріо, Ренді Ортона, Кейна, Шеймуса, Сезаро, Брея Ваятта та Романа Рейнса у поєдинку з драбинами за вакантний титул.	[135]
119	Брок Леснар		224	223	4	17 серпня 2014 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	SummerSlam	Поєдинок один на один.	[136]
120	Сет Роллінс		221	221	1	29 березня 2015 року	Санта-Клара, Каліфорнія, США	Реслманія 31	Сет Роллінс використав свій контракт «Money in the Bank» під час матчу між Романом Рейнсом і Броком Леснаром, перетворивши його у трьохсторонній.	[137]
—	Титул став вакантним	—	—	—	—	4 листопада 2015 року	—	—	Титул став вакантим, через травму Роллінса на домашньому шоу у Дубліні, Ірландія.	[138]
121	Роман Рейнс		<1	<1	1	22 листопада 2015 року	Атланта, Джорджія, США	Survivor Series	Переміг Діна Емброуса у фіналі турніру і виграв вакантий титул.	[139]
122	Шеймус		22	22	3				Шеймус використав свій контракт «Money in the Bank».	[140]
123	Роман Рейнс		41	41	2	14 грудня 2015 року	Філадельфія, Пенсільванія, США	Raw	Поєдинок титул проти кар'єри.	[141]
124	Тріпл Ейч		70	70	1	24 січня 2016 року	Орландо, Флорида, США	Royal Rumble	Королівська битва з титулом на кону.	[142]
125	Роман Рейнс		77	77	3	3 квітня 2016 року	Арлінгтон, Техас, США	Реслманія 32	Поєдинок один на один.	[143]
126	Сет Роллінс		<1	<1	2	19 червня 2016 року	Лас-Вегас, Невада, США	Money in the Bank	Поєдинок один на один.	[144]
127	Дін Емброус		84	84	1				Емброус використав свій контракт «Money in the Bank». 28 червня 2016 року, WWE.com повідомив, що титул перейменовано на «чемпіон WWE». Після того, як 26 липня титул став ексклюзивним для SmackDown, титул перейменовано на «чемпіон світу WWE».	[144]
WWE: SmackDown
128	Ей Джей Стайлз		140	140	1	11 вересня 2016 року	Річмонд, Вірджинія, США	Backlash	Поєдинок один на один.	[145]
129	Джон Сіна		14	14	13	29 січня 2017 року	Сан-Антоніо, Техас	Королівська битва (2017)	Поєдинок один на один.	[146]
130	Брей Ваятт		49	49	1	12 лютого 2017 року	Фінікс, Аризона	Elimination Chamber	Переміг Джона Сіну, Ей Джей Стайлза, Міза, Діна Емброуса і Барона Корбіна в «Клітці знищення».	[147]
131	Ренді Ортон		49	49	9	2 квітня 2017 року	Орландо, Флорида, США	Реслманія 33	Поєдинок один на один.
132	Джиндер Махал		170	170	1	21 травня 2017 року	Чикаго, Іллінойс, США	Backlash (2017)	Поєдинок один на один.
133	Ей Джей Стайлз		371	371	2	7 листопада 2017 року	Манчестер, Англія	SmackDown!	Поєдинок один на один.
134	Денієл Браян		145	144	4	13 листопада 2018 року	Сент-Луїс, Міссурі, США	SmackDown	Поєдинок один на один.
135	Кофі Кінгстон		180	180	1	7 квітня 2019 року	Іст-Резерфорд, Нью-Джерсі, США	Реслманія 35	Поєдинок один на один.
136	Брок Леснар		173	184	5	7 жовтня 2019 року	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США	SmackDown's 20th Anniversary	1 листопада 2019 року на випуску SmackDown покинув синій бренд і приєднався до ростеру Raw разом з титулом.
WWE: Raw
137	Дрю МакІнтайр		214	203	1	25 березня 2020 року	Орландо, Флорида, США	Реслманія 36, Частина Друга	Фактична кількість чемпіонських днів більша, ніж визнано WWE, бо Реслманія 36 була записана і випущена в ефір 5 квітня.
138	Ренді Ортон		22	22	10	25 жовтня 2020 року	Орландо, Флорида, США	Hell in a Cell	Поєдинок у пекельній клітці.
139	Дрю МакІнтайр		97	97	2	16 листопада 2020 року	Орландо, Флорида, США	Raw	Поєдинок без дискваліфікацій і відрахувань.
140	Міз		8	8	2	21 лютого 2021 року	Сент-Пітерсберг, Флорида, США	Elimination Chamber	Реалізація контракту Money in the Bank.
141	Боббі Лешлі		196	196	1	1 березня 2021 року	Сент-Пітерсберг, Флорида, США	Raw	Матч з "лісорубами".
142	Біг І		110	110	1	13 вересня 2021 року	Бостон, Массачусетс, США	Raw	Реалізація контракту Money in the Bank. Біг І був відправлений на червоний бренд після перемоги.
143	Брок Леснар		28	27	6	1 січня 2022 року	Атланта, Джорджія, США	WWE Day 1	П'ятисторонній матч, в якому також бились Боббі Лешлі, Кевін Оуенс й Сет Роллінс.
144	Боббі Лешлі		21	20	2	29 січня 2022 року	Сент-Луїс, Міссурі, США	Royal Rumble	Поєдинок один на один.
145	Брок Леснар		43	43	7	19 лютого 2022 року	Джидда, Саудівська Аравія	Elimination Chamber	Матч "Elimination Chamber", в якому також бились Ей Джей Стайлз, Остін Тіорі, Ріддл й Сет Роллінс.
WWE: SmackDown та Raw
146	Роман Рейнс		735	735	4	3 квітня 2022 року	Арлінгтон, Техас, США	Реслманія 38, Другий День	Поєдинок один на один. Всесвітній чемпіон WWE Рейнс бився в матчі "Титул проти титулу" з чемпіоном WWE Леснаром. Після перемоги над Броком, Роман заволодів обома поясами і отримав звання Беззаперечного Всесвітнього чемпіона WWE. У результаті драфту 2023 року титул став ексклюзивом бренду SmackDown. В 2023 році Роману вручили оновлений пояс замість двох виграних. При цьому Роман все ще вважається володарем двох титулів. Пізніше на Raw було перестворено Чемпіонство Світу у важкій вазі.
WWE: SmackDown
147	Коді Роудс		378	378	1	7 квітня 2024 року	Філадельфія, Пенсільванія, США	Реслманія XL, Другий День	Поєдинок за правилами Бладлайну з захистом двох титулів Романа на кону.
148	Джон Сіна		105	105	14	20 квітня 2025 року	Парадайз, Невада, США	Реслманія 41, Другий День		[148]
149	Коді Роудс		75+	75+	2	3 серпня 2025 року	Іст-Ратерфорд, Нью-Джерсі, США	SummerSlam Ніч 2

За кількістю днів

Рекордсмен за кількістю чемпіонств Джон Сіна.

Триразовий володар титулу — Денієл Браян.

СМ Панк, який володів титулом 434 дні.

Символ	Значення
(c)	Чинний чемпіон

Місце	Чемпіон	Кількість титулів	Сумарно днів
			Фактично	Визнанно WWE
1	Саммартіно, БруноБруно Саммартіно	2	4040
2	Хоган, ХалкХалк Хоган	6	2185	2188
3	Бекланд, БобБоб Бекланд	2	2121	2138
4	Сіна, ДжонДжон Сіна	14	1359
5	Моралес, ПедроПедро Моралес	1	1027
6	Леснар, БрокБрок Леснар	7	823	828
7	Рейнс, РоманРоман Рейнс	4	854	852
8	Ортон, РендіРенді Ортон	10	680
9	Гарт, БретБрет Гарт	5	654
10	Ейч, ТріплТріпл Ейч	9	609	611
11	Остін, СтівСтів Остін	6	529
12	Севідж, РендіРенді Севідж	2	520
13	Стайлз, Ей ДжейЕй Джей Стайлз	2	511
14	Панк, СМСМ Панк	2	462
15	Майклз, ШонШон Майклз	3	396
16	Скеля	8	367	378
17	Дизель	1	358
18	МакІнтайр, ДрюДрю МакІнтайр	2	311	300
19	Енгл, КуртКурт Енгл	4	297	299
20	Грем, "Суперзірка" Біллі"Суперзірка" Біллі Грем	1	296
21	Останній Воїн	1	293
22	Йокодзуна	2	280
	Лейфілд, Джон "Бредшоу"Джон "Бредшоу" Лейфілд	1	280
24	Андертейкер	4	238
25	Роллінс, СетСет Роллінс	2	221
26	Лешлі, БоббіБоббі Лешлі	2	217	215
27	Браян, ДенієлДенієл Браян	4	210
28	Шеймус	3	183
29	Кінгстон, КофіКофі Кінгстон	1	180
30	Махал, ДжиндерДжиндер Махал	1	170
31	Міз	2	168
32	Едж	4	139
33	Герреро, ЕддіЕдді Герреро	1	133
34	Флер, РікРік Флер	2	118
35	І, БігБіг І	1	110
36	Джеріко, КрісКріс Джеріко	1	98
37	Сід, ПсихопатПсихопат Сід	2	97
38	Дель Ріо, АльбертоАльберто Дель Ріо	2	84
	Емброус, ДінДін Емброус	1	84
40	Шоу, БігБіг Шоу	2	78
41	Слотер, СержантСержант Слотер	1	64
42	Ваятт, БрейБрей Ваятт	1	49
43	Менкайнд	3	47	36
44	Гарді, ДжеффДжефф Гарді	1	42
45	Батіста	2	37
46	Роджерс, БаддіБадді Роджерс	1	36	22
47	Шейх, ЗалізнийЗалізний Шейх	1	28
48	Ван Дам, РобРоб Ван Дам	1	22
49	Колофф, ІванІван Колофф	1	21
50	Стазіак, СтенСтен Стазіак	1	9
—	Тед Дібіасі	—	8	—
—	Антоніо Інокі	—	6	—
51	Макмен, ВінсВінс Макмен	1	6	4
52	Кейн, Кейн	1	1
53	Коді Роудс (c)	2	453+
54	Містеріо, РейРей Містеріо	1	<1
	Гігант, АндреАндре Гігант	1	<1