Фемінізм справедливості

Фемінізм справедливості — це форма ліберального фемінізму, що виступає за рівне ставлення держави до жінок і чоловіків, не заперечуючи нерівності, закріпленої роботодавцями, освітніми та релігійними установами та іншими елементами суспільства.^[1][2] Концепція обговорюється з 1980-х років.^[3][2] Фемінізм справедливості визначається і класифікується як різновид класичного ліберального або лібертаріанського фемінізму^[1], на відміну від соціального фемінізму,^[4][5] фемінізму відмінності,^[6] гендерного фемінізму^[7] та фемінізму рівності.^[3]

Анн-Марі Кінахан стверджує, більшість американок дотримуються виду фемінізму, головною метою якого є справедливість.^[8] Луїс Шуберт та інші стверджують, що «принципи фемінізму справедливості залишаються в полі зору переважної більшості жінок США».^[9]

Історія

Термін був уведений вперше Христиною Соммерс у її книзі «Хто вкрав фемінізм?», де вона досліджувала тему фемінізму справедливості. У цьому тексті Соммерс коротко описує, як метою фемінізму справедливості є досягнення економічної, освітньої та політичної рівності можливостей.^[10]

Загалом, за такою класифікацією Стенфордська енциклопедія філософії називає Венді Макелрой, Джоан Кеннеді Тейлор, Кеті Янг, Ріту Саймон, Кеті Ройф, Діану Фурхтготт-Рот, Крістіну Стовпа та Крістіну Гофф Соммерс феміністками справедливості. Камілла Палья також називає себе феміністкою справедливості.^[11][12]

Стівен Пінкер, еволюційний і когнітивний психолог, лінгвіст та автор науково-популярних статей, відносить себе до фемінізму справедливості, який він визначає як «моральну доктрину про рівне ставлення, яка не бере на себе жодних зобов'язань щодо відкритих емпіричних питань у психології чи біології».^[13]

Еліс Пол та Кристал Істман, дві учасниці Національної жіночої партії, брали участь у розробці поправки про рівні права з метою досягнення «конституційного захисту від дискримінації» для всіх жінок.^[14][15]

Проводяться різниця між консервативним і радикальними формами рівноправного фемінізму.^[16] Багато молодих консерваторок прийняли фемінізм справедливості.^[17]

Європа

З усіх боків Європа займає більш прогресивну позицію, ніж США, коли йдеться про підтримку фемінізму та гендерної рівності.^[18] Організації в Європі створювалися не тільки для просування рівності та справедливості, але й для просування розмаїття, бувши союзницями для жінок на всьому континенті. У порівнянні з Європейським Союзом відсутність публічно ідентифікованих феміністок в Америці створює певні політичні проблеми для руху. Інтеграція методів феміністок до інститутів — це те, як європейські країни змогли просунути інтерес до рівності та фемінізму.